Всеволод Чабанець
Україна продовжує посилювати систему протиповітряної оборони на тлі застосування росією нових типів ударних безпілотників. Йдеться, зокрема, про реактивні «Шахеди», які відрізняються від традиційних дронів-камікадзе вищою швидкістю та складнішими умовами перехоплення. Президент Володимир Зеленський повідомив, що значну частину таких повітряних цілей нині знищує українська авіація.
За словами глави держави, ефективність цього способу протидії становить приблизно 55–60% від усіх збитих реактивних «Шахедів». Основне навантаження виконують винищувачі, зокрема F-16, які можуть оперативно реагувати на появу швидкісних безпілотників у повітряному просторі України.
Яку роль відіграють F-16 у боротьбі з реактивними дронами
Одним із ключових чинників ефективності української авіації є наявність відповідного озброєння. Наразі Україна нарощує постачання 20-міліметрових боєприпасів для винищувачів F-16. Саме авіаційна гармата дає змогу уражати повітряні цілі під час безпосереднього зближення з ними, коли застосування дорожчих ракет може бути недоцільним.
Володимир Зеленський зазначив, що Україна вже має необхідні боєприпаси, а також отримала підтвердження щодо додаткових контрактів від партнерів. Очікується, що нові поставки дозволять підтримувати та розширювати можливості українських винищувачів під час відбиття повітряних атак.
Президент назвав використання авіації вдалим рішенням, яке вже демонструє практичний результат. Він також подякував українським військовим, які виконують бойові завдання, та державам-партнерам за допомогу із забезпеченням літаків і боєприпасами.
Реактивні безпілотники становлять підвищену небезпеку через високу швидкість польоту. Через це наземним підрозділам ППО залишається менше часу на виявлення, супровід і прийняття рішення щодо перехоплення. У таких умовах винищувачі можуть стати важливою ланкою оборони, адже здатні швидко переміщуватися до району загрози та діяти на значній відстані.
Україна розвиває дешевші засоби перехоплення
Водночас українська протиповітряна оборона не обмежується лише застосуванням бойової авіації. Київ працює над комплексним посиленням захисту, який має включати різні засоби ураження повітряних цілей. Це необхідно для того, щоб зменшити навантаження на дорогі ракети та зберегти найбільш потужні системи для боротьби з небезпечнішими цілями.
За словами президента, найближчим часом можуть з’явитися нові рішення від міжнародних партнерів. Серед них — дешевші ракети, призначені для перехоплення безпілотників. Їхнє використання має допомогти Україні ефективніше протидіяти масованим атакам і водночас раціональніше витрачати запаси боєприпасів.
Паралельно Україна розвиває власні технології. Одним із напрямків стали спеціальні турелі для боротьби з повітряними цілями. Такі установки можуть застосовуватися для захисту важливих об’єктів, інфраструктури та позицій від безпілотників. Президент повідомив, що виробництво турелей уже не обмежується поодинокими експериментальними зразками — наразі йдеться про десятки одиниць.
Подальше збільшення випуску такого обладнання є одним із завдань українського оборонно-промислового комплексу. Власне виробництво дає змогу швидше адаптувати системи до змін на полі бою, враховувати досвід військових і не залежати виключно від закордонних постачань.
Поєднання винищувачів, наземних засобів ППО, мобільних вогневих груп, турелей і нових ракетних рішень має сформувати багаторівневу систему захисту. Її мета — не лише збивати вже виявлені дрони, а й ускладнювати противнику планування атак.
Переговори про ракети для Patriot тривають
Окремо Володимир Зеленський прокоментував питання постачання Україні ракет PAC-2 і PAC-3 для зенітних ракетних комплексів Patriot. Ця тема залишається особливо важливою, оскільки такі системи використовуються для захисту міст, промислових районів та критичної інфраструктури від різних видів повітряних загроз.
Раніше з’являлися повідомлення про те, що Греція не планує передавати Україні ракети для Patriot. Водночас українська сторона продовжує переговори з європейськими партнерами щодо можливостей формування нових пакетів допомоги для протиповітряної оборони. Президент не розкрив усіх деталей дипломатичних контактів, але висловив упевненість, що вони можуть дати результат.
Конкретні домовленості, за словами Зеленського, будуть оприлюднені пізніше — лише в тій частині, яка не становитиме загрози для безпеки та не розкриватиме чутливу інформацію. Україна також працює над довгостроковим розвитком власної протиракетної оборони та співпрацею з партнерами у створенні нових систем.
Окремий напрямок — домовленості з Німеччиною щодо постачання озброєння у 2027–2028 роках. Однак реалізація таких планів потребує часу, тоді як потреба у додаткових засобах захисту існує вже зараз. Саме тому Київ розраховує на оперативну допомогу європейських та інших союзників.
Здатність української авіації збивати до 60% реактивних «Шахедів» демонструє важливість комплексного підходу до оборони неба. Водночас для стабільної роботи системи необхідні постійні поставки боєприпасів, розвиток власного виробництва та збільшення кількості доступних засобів перехоплення. Україна планує посилювати кожен із цих напрямків, щоб ефективніше захищати повітряний простір і зменшувати наслідки російських атак.