Зоряна Білокрай
Загострення публічної дискусії між президентом США Дональдом Трампом і президентом України Володимиром Зеленським створює ризики не лише для двосторонніх відносин, а й для всієї системи міжнародної підтримки України. Політичні розбіжності між Вашингтоном і Києвом дедалі частіше виходять у публічну площину, тоді як росія продовжує використовувати військовий тиск, ракетні удари та інформаційні кампанії.
На думку оглядачів, у разі подальшої ескалації конфлікту програти можуть усі сторони. Дональд Трамп ризикує зіткнутися з критикою через послаблення позицій США у Європі, Володимир Зеленський – із додатковим тиском на тлі війни, а європейські держави – з необхідністю терміново компенсувати можливе скорочення американської допомоги.
Чим загрожує втрата американської підтримки
Найбільш небезпечним сценарієм для України залишається повне або часткове припинення військової допомоги з боку Сполучених Штатів. Йдеться не лише про артилерійські боєприпаси чи бронетехніку, а й про системи протиповітряної оборони, ракети-перехоплювачі, розвіддані та технічну підтримку. Кожен із цих компонентів безпосередньо впливає на здатність української армії стримувати російський наступ.
Особливе занепокоєння викликає можливе скорочення постачання комплексів Patriot та боєприпасів до них. Для України ці системи є одним із ключових засобів захисту великих міст, енергетичної інфраструктури, промислових підприємств і військових об’єктів. Росія регулярно застосовує ракети та ударні безпілотники, тому зменшення кількості перехоплювачів може призвести до зростання загрози для цивільного населення.
Водночас наслідки відчує і сама американська адміністрація. Якщо Вашингтон продемонструє готовність відмовлятися від союзників під тиском політичних суперечок, це може поставити під сумнів надійність Сполучених Штатів як партнера. Інші держави можуть почати обережніше ставитися до американських безпекових гарантій, а противники США отримають аргументи для власної пропаганди.
У такій ситуації немає сторони, яка здобуває безумовну перемогу. Україна ризикує втратити частину необхідних ресурсів для оборони, Трамп – політичний капітал і довіру союзників, а Європа – час, потрібний для розбудови власних оборонних можливостей.
Колишній дипломат Європейського Союзу в Києві Балаж Ярабік назвав нинішню ситуацію такою, у якій програють усі. За його оцінкою, погіршення відносин між Вашингтоном і Києвом не відповідає інтересам ні американського президента, ні українського керівництва, ні європейських партнерів. Такий висновок пояснюється тим, що розбіжності виникають у період, коли західні країни мають демонструвати єдність, а не взаємні претензії.
Чи зможе Україна вистояти самостійно
Україна вже не перебуває в тому самому становищі, що на початку повномасштабного вторгнення. Після попередніх затримок із міжнародною допомогою Київ почав активніше розвивати власне оборонне виробництво. Українські підприємства нарощують випуск безпілотників, боєприпасів, засобів радіоелектронної боротьби та іншого озброєння, необхідного для фронту.
Розвиток внутрішнього виробництва частково зменшує залежність від зовнішніх поставок. Українські військові також накопичили значний бойовий досвід і навчилися швидко адаптуватися до змін на полі бою. Утім, це не означає, що країна може безболісно компенсувати повне припинення американської допомоги.
Найскладнішою для заміни залишається підтримка, пов’язана із системами протиповітряної оборони, супутниковими даними, далекобійними боєприпасами та складними технологіями. Виробництво таких засобів потребує значного часу, великих фінансових ресурсів і доступу до компонентів, які не завжди можна швидко виготовити в Україні або придбати в інших партнерів.
Колишній чиновник Міністерства оборони Німеччини Ніко Ланге вважає, що вплив Дональда Трампа на перебіг війни через можливе скорочення допомоги не є абсолютним. На його думку, твердження про неминучу поразку України без підтримки США є надто категоричним. Україна має власні ресурси, продовжує отримувати допомогу від європейських держав і здатна чинити опір навіть за складніших умов.
Проте здатність вистояти не означає відсутність втрат. Скорочення поставок може уповільнити українські операції, посилити навантаження на військових і збільшити ризики для міст. Крім того, невизначеність у питанні американської підтримки здатна негативно вплинути на економіку, інвестиції та моральний стан суспільства.
Чому конфлікт небезпечний для Трампа і Європи
Для Дональда Трампа українське питання пов’язане не лише із зовнішньою політикою, а й із внутрішньоамериканськими дискусіями. Частина його прихильників виступає проти подальшого фінансування України та вимагає зосередити ресурси на внутрішніх проблемах Сполучених Штатів. Водночас інші політики попереджають, що надмірний тиск на Київ може створити враження поступок росії.
Американський президент прагне показати виборцям, що здатен швидко досягати політичних домовленостей і зменшувати міжнародну напруженість. Однак будь-яка угода, укладена ціною поступок без гарантій безпеки для України, може бути сприйнята як несправедлива. У такому разі Трамп зіткнеться з критикою як усередині США, так і з боку європейських партнерів.
Для Європи можливе ослаблення американської участі означатиме необхідність діяти швидше. Європейські країни вже збільшують витрати на оборону, розширюють виробництво зброї та шукають способи посилити допомогу Україні. Проте європейська промисловість не може миттєво замінити всі американські спроможності.
Ситуація змушує європейські уряди переглядати власну безпекову політику. Якщо раніше значна частина країн розраховувала на провідну роль США, то тепер дедалі частіше йдеться про стратегічну автономію Європи. Водночас для її створення потрібні роки, а Україні необхідні рішення вже зараз.
Володимир Зеленський наголошує, що Київ прагне якнайшвидшого завершення війни та справедливого миру. Українська сторона готова до переговорів, але наполягає на тому, що домовленості мають гарантувати безпеку держави й не створювати умов для нового нападу росії. У Києві також підкреслюють, що Москва не демонструє переконливої готовності припинити бойові дії та продовжує висувати вимоги, які фактично означають обмеження суверенітету України.
Найближчий період може стати вирішальним для відносин між Україною та Сполученими Штатами. Багато залежатиме від того, чи зможуть сторони перевести гострі публічні заяви у формат предметного діалогу. Для Києва важливо зберегти підтримку партнерів і водночас продовжити розвиток власного оборонного потенціалу. Для Вашингтона – не допустити руйнування довіри союзників. А для Європи – довести, що вона здатна брати більшу відповідальність за безпеку континенту.
Конфлікт Трампа і Зеленського не має простого рішення. Будь-яке різке рішення може мати наслідки далеко за межами американсько-українських відносин. Саме тому подальша політика сторін визначатиме не лише обсяг допомоги Україні, а й майбутню архітектуру безпеки в Європі.