Пономарьова Мар'яна
Український паливний ринок входить у нову фазу, у якій вартість дизельного пального та автомобільного газу змінюється швидше, ніж ціна бензину. Станом на середину жовтня середня вартість дизеля у вибірці автозаправних станцій у Києві, Харкові, Львові, Одесі, Дніпрі та Полтаві перевищила 100 гривень за літр. Автогаз також додав у ціні, тоді як бензин А-95 тимчасово зберіг попередній рівень.
На ситуацію одночасно впливають кілька чинників: перебої з імпортом, затримки на кордоні, ускладнення роботи залізничних і водних маршрутів, зростання гуртових цін та додаткові ризики для транспортної інфраструктури. У таких умовах навіть за відсутності різкого стрибка світових цін на нафту вартість пального в Україні може підвищуватися через дорожчу й повільнішу доставку.
Як змінилися ціни на дизель, автогаз і бензин
У середині жовтня середня ціна дизельного пального у міській вибірці становила 100,41 гривні за літр. Порівняно з попереднім доступним показником дизель подорожчав на 71 копійку. Середня вартість скрапленого газу досягла 49,12 гривні за літр, додавши 73 копійки. Бензин А-95 у цей період залишився на рівні близько 90,39 гривні за літр.
Ці цифри демонструють нерівномірність змін на паливному ринку. Подорожчання відбувається не одночасно й не однаковими темпами в усіх мережах. Окремі оператори можуть переглядати ціни швидше, якщо мають менші запаси ресурсу або закуповують нові партії за вищою гуртовою вартістю.
Наприклад, у деяких великих мережах дизель за короткий період додав понад одну гривню за літр. В одній із мереж його ціна зросла приблизно на 1,60 гривні та сягнула 102,50 гривні. В іншого оператора вартість підвищилася на гривню, до майже 99,88 гривні за літр. Така різниця пояснюється особливостями закупівель, обсягами запасів, регіональною логістикою та політикою конкретної компанії.
Середня ціна пального не завжди відображає ситуацію на кожній окремій АЗС. У різних містах і навіть у межах однієї області вартість дизеля, бензину чи газу може відрізнятися. На неї впливають конкуренція між операторами, близькість до великих транспортних вузлів, витрати на зберігання та швидкість оновлення запасів.
Важливо також враховувати, що наведені показники стосуються міської вибірки й не є універсальним середнім значенням для всієї України. У регіонах, де доставка потребує більше часу або проходить через перевантажені маршрути, ціна може бути вищою. Водночас у районах із високою конкуренцією мереж оператори іноді стримують роздрібне подорожчання, навіть коли гуртовий сегмент уже демонструє зростання.
Чому дизель дорожчає швидше за бензин
Однією з головних причин подорожчання дизельного пального стали труднощі з його постачанням. На початку жовтня проблеми виникли одразу на кількох напрямках, якими імпортний ресурс потрапляє в Україну. На західному кордоні збільшилися строки очікування вантажівок, а залізничні поставки в окремі періоди проходили із затримками.
Південний напрямок також зіткнувся з обмеженнями. Погіршення погодних умов ускладнювало судноплавство каналами та річковими маршрутами. Додатковою проблемою стало обміління окремих ділянок, через яке судна не могли перевозити повне завантаження. У результаті для доставки тієї самої кількості пального потрібно більше рейсів, часу та транспортних ресурсів.
Затримки на кордоні створюють додаткові витрати для імпортерів. Пальне перебуває в дорозі довше, транспорт простоює, а компаніям доводиться планувати більші страхові запаси. Усі ці витрати зрештою можуть потрапляти в кінцеву ціну літра на автозаправній станції.
На 15 жовтня середня гуртова ціна дизельного пального зросла до 103,27 гривні за літр. Це приблизно на 5 гривень більше, ніж тижнем раніше. Така ситуація є нетиповою, адже гуртова вартість виявилася вищою за середню роздрібну ціну. Це означає, що частина мереж могла продавати залишки попередніх закупівель, які були дешевшими. Коли такі запаси вичерпуються, роздрібні ціни можуть отримати новий поштовх угору.
Зростання вартості дизеля не можна пояснювати лише ціною нафти. На кінцевий тариф впливають котирування готових нафтопродуктів у Європі, курс валют, ціна конкретної імпортної партії, акцизне навантаження, доступність транспорту та попит усередині країни. Якщо хоча б один із цих чинників погіршується, загальна собівартість пального зростає.
Автомобільний газ реагує на зміни дещо інакше. Його ціна залежить від балансу імпортних поставок, сезонного попиту, вартості зрідженого газу та можливостей зберігання. Для багатьох водіїв автогаз залишається дешевшою альтернативою бензину, тому будь-яке зростання попиту на нього може посилювати тиск на ціну. Водночас газовий сегмент також залежить від стабільності транзитних і автомобільних маршрутів.
Як інфраструктурні ризики впливатимуть на ринок
Окремим фактором невизначеності залишаються російські атаки на транспортну інфраструктуру. Пошкодження логістичних об’єктів, портів, залізничних вузлів або автомобільних маршрутів здатне уповільнювати рух вантажів і збільшувати навантаження на альтернативні шляхи. Для паливного ринку це особливо важливо, оскільки Україна значною мірою залежить від регулярного імпорту нафтопродуктів.
За оцінкою директора консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, атаки можуть ускладнювати морське постачання та змушувати більшу кількість товарів прямувати через західний кордон автомобільним і залізничним транспортом. Коли одним маршрутом починають перевозити більше вантажів, зростає ризик черг, затримок і подорожчання доставки.
Водночас інфраструктурні проблеми не означають автоматичного виникнення дефіциту пального. Україна може використовувати різні канали постачання та перенаправляти вантажі. Значну роль у цьому відіграють залізничні перевезення, автомобільний транспорт, річкові маршрути й можливість оперативно змінювати логістику залежно від ситуації.
Головним викликом є не тільки наявність ресурсу на кордоні, а й здатність швидко доставити його до нафтобаз та автозаправних станцій. Навіть за достатніх загальних запасів окремі регіони можуть зіткнутися з тимчасовим зменшенням пропозиції, якщо маршрути працюватимуть із перебоями.
Подальша динаміка цін на пальне залежатиме від того, чи вдасться стабілізувати постачання, скоротити час очікування вантажів і забезпечити регулярне надходження нових партій. Якщо логістичні затримки триватимуть, а гуртові ціни залишатимуться високими, дизель та автогаз можуть продовжити дорожчати. Бензин А-95 також не застрахований від підвищення, хоча його ціна може змінюватися повільніше через іншу структуру попиту та запасів.
Якщо ж транспортні коридори працюватимуть стабільніше, а імпортери зможуть швидко поповнювати резерви, це стримуватиме роздрібне подорожчання. Водночас підстав для точного прогнозу майбутньої ціни літра наразі немає. На ринок впливатимуть не лише зовнішні котирування, а й безпекова ситуація, валютний курс, погодні умови та фактичні обсяги імпорту.
Нова фаза паливного ринку полягає в тому, що логістика стала не менш важливою за закупівельну ціну ресурсу. Для водіїв це означає можливі частіші коливання вартості на АЗС, а для бізнесу — необхідність уважніше планувати запаси та маршрути. Поки постачання залишаються вразливими, дизель і автогаз матимуть найбільший ризик подальшого подорожчання.