Тихон Гулевичук
Українці дедалі частіше звертають увагу на зміни у складі готівки та можливе оновлення статусу окремих номіналів. Особливий інтерес викликають монети номіналом 1 і 2 гривні. На тлі поступового скорочення використання дрібних грошей у повсякденних розрахунках виникають припущення, що Національний банк України може переглянути їхню роль у грошовому обігу.
Однак важливо розрізняти кілька понять: вилучення з обігу, припинення карбування, втрата статусу законного платіжного засобу та поступове заміщення іншими номіналами. Для громадян це не однакові процеси. Якщо банкнота або монета втратила статус законного платіжного засобу, нею вже не можна розраховуватися в магазинах. Якщо ж Національний банк лише припиняє її додатковий випуск, наявні екземпляри можуть ще тривалий час залишатися чинними.
Які гривні НБУ вилучає з обігу
Національний банк України вже кілька років проводить поетапне оновлення готівкового ряду. Йдеться насамперед про банкноти номіналом 1, 2, 5 і 10 гривень старих зразків. Їх поступово замінюють монети відповідних номіналів, які мають довший строк використання та краще підходять для щоденних розрахунків.
Старі банкноти номіналом 1, 2, 5 і 10 гривень перестають активно повертатися в обіг після того, як потрапляють до банків. Фінансові установи вилучають зношені паперові гроші та передають їх для утилізації, а замість них видають сучасні банкноти або монети. Водночас сам факт поступового вилучення не означає, що громадяни повинні терміново шукати такі купюри та обмінювати їх.
Якщо певний грошовий знак офіційно залишається законним платіжним засобом, ним можна користуватися під час оплати товарів і послуг. Також банки зазвичай продовжують приймати такі гроші для обміну або зарахування на рахунок. Тому повідомлення про вилучення старих гривень нерідко сприймають надто буквально, хоча на практиці йдеться про організовану заміну зношених купюр, а не про одномоментну заборону.
Окремо НБУ переглядає доцільність використання монет найменших номіналів. Раніше з обігу поступово виводилися монети 1, 2, 5 і 25 копійок, оскільки вони фактично втратили купівельну спроможність. Сьогодні подібні дискусії можуть стосуватися і монет номіналом 1 та 2 гривні, проте це не означає автоматичного рішення про їхню негайну ліквідацію.
Чому можуть змінити статус монет 1 і 2 гривні
Причина можливого перегляду статусу дрібних монет пов’язана не лише з інфляцією. Для держави карбування, транспортування, зберігання та сортування монет є витратним процесом. Коли номінал має невисоку реальну цінність, а громадяни рідко використовують його під час покупок, витрати на підтримку такого елемента готівкової системи можуть бути непропорційними користі.
Монети 1 і 2 гривні продовжують використовуватися у магазинах, транспорті, терміналах самообслуговування та під час розрахунків готівкою. Водночас частина людей залишає їх у скарбничках, не забирає як решту або взагалі намагається розраховуватися карткою. Через це значна кількість дрібних монет може надовго випадати з активного обігу.
Під зміною статусу можуть мати на увазі різні сценарії. НБУ може ухвалити рішення про припинення карбування нових монет, залишивши вже випущені екземпляри чинними. Інший варіант полягає у поступовому вилученні монет через банки та торговельні мережі. Найбільш радикальний сценарій — позбавлення їх статусу законного платіжного засобу із запровадженням перехідного періоду для обміну.
Важливо: без офіційного рішення Національного банку монети 1 і 2 гривні залишаються платіжним засобом. Магазини не мають підстав відмовлятися приймати їх лише через чутки про можливі зміни. Так само громадянам не потрібно самостійно здавати такі монети до банку, якщо регулятор не оголосив конкретні правила обміну.
Під час ухвалення рішення НБУ має враховувати не тільки витрати на виробництво грошей, а й інтереси населення, бізнесу та банківської системи. Різка відмова від дрібних номіналів могла б створити труднощі з видачею решти, налаштуванням касового обладнання та проведенням платежів у регіонах, де готівка залишається основним способом розрахунку.
Що зміниться для українців у разі вилучення
Якщо Національний банк все ж вирішить змінити статус монет 1 і 2 гривні, процес, найімовірніше, буде поетапним. Спочатку регулятор має оприлюднити постанову, визначити дату початку вилучення, порядок обміну та перелік установ, які прийматимуть монети. Після цього банки та торговельні мережі отримають інструкції щодо роботи з такими грошовими знаками.
Зазвичай під час вилучення номіналу встановлюється перехідний період. У цей час монетами ще можна користуватися, а після завершення визначеного строку їх прийматимуть лише банки або установи, уповноважені на обмін. Якщо гроші втратять статус законного платіжного засобу, ними вже не можна буде оплачувати покупки, але це не обов’язково означатиме повну втрату вартості.
Для громадян головне правило полягає в тому, щоб не реагувати на непідтверджені повідомлення. Інформація про вилучення гривні має з’явитися в офіційних рішеннях НБУ та роз’ясненнях банків. Поки такого рішення немає, монети номіналом 1 і 2 гривні можна використовувати на загальних підставах, зберігати або вносити на банківський рахунок.
Підприємцям у разі майбутніх змін доведеться оновити касові програми, налаштувати правила округлення та пояснити працівникам порядок роботи з готівкою. Для покупців це може означати, що під час розрахунків готівкою сума чека округлюватиметься до найближчого доступного номіналу. При безготівковій оплаті округлення не застосовується, оскільки платіж проводиться з точністю до копійки.
Ситуація з монетами 1 і 2 гривні демонструє загальну тенденцію розвитку української грошової системи. НБУ прагне скоротити кількість неефективних або надто дорогих в обслуговуванні номіналів, водночас залишивши громадянам зручні засоби для готівкових розрахунків. Тому можливі зміни варто сприймати як тривалий процес оптимізації, а не як раптову заборону.
Наразі українцям не потрібно масово позбавлятися монет 1 і 2 гривні чи обмінювати їх через побоювання, що вони «зникнуть» найближчим часом. Остаточний статус цих грошей залежатиме від окремого рішення Національного банку. До моменту офіційного оголошення вони залишаються повноцінною частиною готівкового обігу, а всі зміни мають відбуватися поступово та з чітко визначеними правилами для населення і бізнесу.