Тихон Гулевичук
Громадський діяч і президент Республіканського клубу імені Рональда Рейгана Борис Пінкус в інтерв’ю розповів про можливі мотиви Дональда Трампа у питанні завершення війни росії проти України, повернення Ілона Маска до роботи над військовими проєктами США, реакцію американського суспільства на російські атаки та перспективи українського оборонного виробництва. Окрему увагу він приділив балістичним ракетам і спільним проєктам українських та американських компаній.
За словами Пінкуса, нинішня політика Вашингтона щодо війни залишається суперечливою. З одного боку, американська адміністрація декларує прагнення зупинити бойові дії, а з іншого — продовжує обговорювати нові формати військової та технологічної співпраці з Україною. На думку співрозмовника, саме ця подвійність може визначити подальші рішення Білого дому.
Чому Трамп зацікавлений у швидкому припиненні війни
Борис Пінкус вважає, що Дональду Трампу політично необхідно продемонструвати виборцям конкретний результат у зовнішній політиці. Потенційне припинення вогню президент США міг би представити як власне досягнення, незалежно від того, чи передбачатиме домовленість територіальні поступки України, чи лише тимчасове зниження інтенсивності бойових дій.
Експерт припускає, що американська сторона може розглядати обмежене енергетичне перемир’я. Йдеться про можливі домовленості щодо припинення ударів по нафтопереробних підприємствах, електростанціях і торговельних суднах. Такий формат мав би зменшити масштаби конфлікту, але не гарантував би повноцінного миру та усунення причин російської агресії.
Проблема, на думку Пінкуса, полягає в тому, що кремль не демонструє готовності відмовитися від максималістських вимог. Володимир путін продовжує наполягати на власному баченні завершення війни, а російська армія одночасно завдає ударів по українських містах і цивільній інфраструктурі. У таких умовах будь-яка спроба домовитися лише про паузу може перетворитися на замороження конфлікту з ризиком його нового загострення.
Співрозмовник наголосив, що російський президент не може легко зупинити війну без пояснення власному суспільству, заради чого були принесені численні жертви. Якщо Москва не досягне заявлених цілей, це може стати серйозним ударом по позиціях російського керівництва. Саме тому кремль, як вважає Пінкус, зацікавлений у продовженні воєнного протистояння та збереженні мобілізаційної атмосфери всередині росії.
Окремо він звернув увагу на регулярні ядерні погрози та заяви Москви про нібито загрози з боку НАТО. На думку Пінкуса, військові навчання європейських країн мають оборонний характер і пов’язані з побоюваннями щодо можливих провокацій росії. Польща, Німеччина, Румунія та держави Балтії посилюють готовність саме через ризик розширення агресії.
Пінкус переконаний, що Сполучені Штати повинні не підштовхувати Україну до односторонніх поступок, а забезпечити її необхідним озброєнням. Він нагадав про Будапештський меморандум і вважає, що відмова України від ядерного арсеналу створила для міжнародних партнерів особливу відповідальність. Україна, за його словами, не просить американських військових вступати у війну, а очікує передусім поставок зброї, боєприпасів і систем протиповітряної оборони.
На переконання громадського діяча, Вашингтон також має враховувати ціннісний аспект підтримки Києва. Україна захищає незалежність і демократичний вибір, тому її поразка стала б сигналом для інших авторитарних держав. Водночас американська допомога повинна бути достатньо масштабною, щоб Україна могла не лише стримувати російські атаки, а й повертати ініціативу на полі бою.
Роль Маска, Пентагону та нових військових технологій
Окремою темою розмови стало повернення Ілона Маска до роботи в американських державних структурах. За інформацією, яку обговорював Пінкус, підприємець може долучитися до проєкту, пов’язаного з дослідженням війн майбутнього та розробкою передових технологій для Пентагону.
Співрозмовник назвав це потенційно позитивною новиною для України. Він припустив, що нова посада дасть Маску додаткові можливості впливати на рішення щодо застосування супутникового зв’язку та інших технологій у воєнних операціях. Зокрема, йдеться про перспективу ширшого використання Starlink для українських оборонних і контрнаступальних дій.
Водночас Пінкус визнав, що ставлення до Маска в Україні залишається неоднозначним. Раніше його рішення щодо обмеження роботи супутникового зв’язку поблизу лінії фронту викликали гостру критику. Крім того, окремі публічні заяви підприємця сприймалися як такі, що перегукуються з російськими пропагандистськими тезами.
На думку громадського діяча, важливим фактором може стати залучення до проєкту досвідчених американських політиків, які розуміють природу російської загрози. Політична складова роботи має доповнити технологічну, адже нові розробки не можуть існувати окремо від стратегічних рішень Вашингтона та його союзників.
Пінкус вважає, що співпраця американських технологічних компаній, Пентагону та українського оборонного сектору здатна прискорити створення зброї нового покоління. Україна вже має практичний досвід використання безпілотників, систем наведення та далекобійних засобів ураження. Цей досвід може бути корисним для США, які шукають ефективні рішення для майбутніх конфліктів.
Він також заявив, що в американських медіа дедалі більше уваги приділяють наслідкам російського терору. Телевізійні канали та журналісти показують удари по житлових кварталах, школах, мостах, енергетичних об’єктах і транспортній інфраструктурі. На думку Пінкуса, такі репортажі впливають на настрої виборців і поступово змінюють сприйняття війни американським суспільством.
Водночас він розкритикував спроби перекладати на Україну відповідальність за економічні проблеми у США, зокрема за зростання цін на пальне. Пінкус наголосив, що Україна атакує російські нафтопереробні підприємства не заради ескалації, а для послаблення воєнної машини агресора. Якщо росія припинить обстріли українських міст, потреба в ударах по її військовій інфраструктурі також зникне.
Українська балістика та спільне виробництво зброї
Найбільш оптимістично Борис Пінкус оцінив перспективи українського ракетного виробництва. Він заявив, що Україна вже продемонструвала здатність самостійно створювати балістичні ракети та застосовувати їх у бойових умовах. Це, за його словами, зменшує залежність Києва від дозволів і рішень іноземних партнерів.
Пінкус розповів про ракету FP-7, яку пов’язують із дальністю польоту близько 250 кілометрів. Паралельно, за його словами, розробляється перспективний комплекс FP-9 із дальністю до 850 кілометрів і більше. Такі характеристики можуть істотно змінити можливості української армії, адже далекобійна зброя дозволяє вражати склади, командні пункти, логістичні центри та військові об’єкти противника на значній відстані.
За оцінкою співрозмовника, українська балістична зброя потенційно може конкурувати з російськими оперативно-тактичними комплексами та наближатися за можливостями до американських ракетних систем. Водночас остаточні оцінки мають ґрунтуватися на характеристиках конкретних модифікацій, точності, надійності, темпах виробництва та здатності долати протиракетну оборону.
Ключовою перевагою України Пінкус назвав поєднання власних інженерних розробок із бойовим досвідом. Українські підприємства працюють над безпілотниками, ракетними двигунами, системами наведення та засобами ураження. Багато технологій проходять перевірку безпосередньо на полі бою, що дає змогу швидко виявляти недоліки та вдосконалювати конструкції.
За словами громадського діяча, щонайменше шість українських компаній працюють у Сполучених Штатах над створенням спільних підприємств. Планується, що частина виробництва буде організована в Україні, а американські партнери долучаться до фінансування, технологій, сертифікації та укладання контрактів. Окремий напрям — безпілотники з реактивними двигунами та інші системи, здатні діяти на великій відстані.
Пінкус зазначив, що відповідна документація щодо українських дронів уже перебуває на розгляді американського оборонного відомства. Раніше ці системи, за його словами, проходили випробування в США за участю представників військового командування. Позитивна оцінка таких розробок може стати основою для укладення контрактів між українськими та американськими компаніями.
Він також звернув увагу на дисбаланс між публічними заявами американського керівництва та практичними рішеннями. Іноді Дональд Трамп закликає Київ припинити удари або робить критичні заяви на адресу України, але паралельно схвалюються масштабні оборонні програми та продаж озброєння. На думку Пінкуса, саме конкретні контракти й поставки матимуть більше значення, ніж емоційні висловлювання.
Українська сторона, як вважає експерт, має зберігати прагматичну позицію у відносинах із Вашингтоном. Києву важливо не загострювати публічну дискусію, але водночас наполегливо просувати власні інтереси, демонструючи партнерам технологічні можливості та реальні результати на фронті.
Зрештою, розвиток власного ракетного виробництва може стати одним із головних чинників майбутньої безпеки України. Якщо спільні підприємства запрацюють, а виробництво далекобійних ракет і дронів буде масштабоване, Київ отримає більше свободи у військовому плануванні. Саме тому українська балістика, за оцінкою Бориса Пінкуса, є не лише новим видом озброєння, а й важливим елементом стратегічної переваги держави.