Всеволод Чабанець
У Верховній Раді обговорюють можливість зміни формату роботи під час повітряних тривог. Один із варіантів, який запропонував член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко, полягає в тому, щоб проводити голосування не в основній сесійній залі, а в облаштованому підвальному приміщенні. На думку депутата, такий підхід може зменшити ризики для парламентарів і забезпечити безперервність ухвалення важливих рішень.
«Ракета летить 5 хвилин»: нардеп закликав голосувати у підвалі Ради
Федієнко пояснив свою позицію загрозою ракетних і повітряних атак. За його словами, у разі оголошення тривоги депутати, які перебувають у сесійній залі, можуть просто не встигнути дістатися укриття. Особливо небезпечною ситуація стає тоді, коли йдеться про балістичні ракети, адже час від запуску до можливого удару може бути дуже коротким.
«Ракета зазвичай летить приблизно п’ять хвилин. Жоден депутат, найімовірніше, не зможе евакуюватися у бомбосховище», – заявив народний депутат, коментуючи можливу зміну організації роботи парламенту.
Політик зазначив, що серед депутатів немає єдиної думки щодо перенесення голосувань до підвального приміщення. Частина парламентарів готова працювати в укритті, якщо там будуть створені належні умови для засідань, зв’язку та голосування. Водночас інші депутати, за словами Федієнка, виступають за те, щоб засідання й надалі проходили в основній залі Верховної Ради.
Сам член оборонного комітету наголосив, що готовий виконувати свої обов’язки в будь-якому безпечному місці. Він вважає, що під час війни пріоритетом має бути не зовнішній формат роботи парламенту, а захист життя людей і стабільність державних процесів. На його думку, вимога залишатися саме в сесійній залі може бути продиктована політичними міркуваннями, а не практичною необхідністю.
Як можуть організувати голосування в укритті
За запропонованою схемою народні депутати могли б ухвалювати рішення за допомогою мобільних телефонів і спеціальної закритої системи. Такий застосунок, за словами Федієнка, має працювати лише в заздалегідь визначеному приміщенні. Це дозволило б обмежити доступ до системи, ідентифікувати парламентарів та зберегти контроль за процедурою голосування.
Ідея передбачає, що в укритті мають бути обладнані робочі місця, захищений зв’язок, система фіксації голосів і технічні засоби для трансляції засідання. Водночас остаточне рішення щодо такого формату потребуватиме узгодження з керівництвом парламенту, фахівцями з кібербезпеки та службами, які відповідають за охорону державних установ.
Окремим питанням залишається забезпечення прозорості голосувань. Навіть у разі роботи в підвалі суспільство має бачити, які рішення ухвалюють депутати, хто з них присутній і як саме вони голосують. Саме тому технічна система повинна передбачати надійну ідентифікацію парламентарів і збереження електронних протоколів.
Федієнко також запропонував змінити підхід до обговорення законопроєктів. На його думку, детальні дискусії не обов’язково проводити в загальній сесійній залі. Їх можна зосередити на засіданнях парламентських комітетів, де представлені депутати від різних фракцій і груп.
Після завершення обговорення в комітетах законопроєкт міг би виноситися на голосування вже без тривалих суперечок у сесійній залі. Депутат вважає, що подібна модель частково діяла в попередні роки повномасштабної війни та допомагала Верховній Раді швидше ухвалювати необхідні рішення.
Чому пропонують перенести дискусії до комітетів
Нардеп розкритикував практику, коли представники фракцій погоджують позицію під час засідань комітетів, але вже в сесійній залі публічно заявляють про відмову підтримувати законопроєкт. На його переконання, це призводить до затягування роботи та створює додаткову напругу під час пленарних засідань.
«За мною сидить фракція, і я постійно чую: “Для всіх – утриматися”, “Підтримати”, “Не голосувати”. Там усе чітко, за командою», – сказав Федієнко. Він додав, що в окремих політичних силах, на його думку, немає достатньої узгодженості щодо голосувань.
Депутат висловив сподівання, що основні політичні суперечки відбуватимуться саме на рівні комітетів, а не під час пленарної роботи. Це, як він вважає, дало б змогу скоротити час перебування депутатів у потенційно небезпечному приміщенні та водночас зберегти необхідні процедури.
Якщо ж парламентарі наполягатимуть на виступах під час пленарного засідання, у підвальному приміщенні можна встановити мікрофон і забезпечити трансляцію через парламентський телеканал. Таким чином, депутати мали б можливість виголошувати промови, а громадськість – стежити за перебігом обговорення навіть під час роботи в укритті.
Поки що остаточного рішення про перенесення голосувань Верховної Ради до підвалу не ухвалено. Пропозиція потребує оцінки з погляду безпеки, законності, технічної готовності та відповідності регламенту парламенту. Водночас дискусія свідчить про те, що українські державні інституції шукають способи продовжувати роботу в умовах постійної ракетної загрози.
Керівництво парламенту раніше спростовувало інформацію про можливий переїзд Верховної Ради до Львова. За офіційною позицією, парламент продовжить працювати в Києві на вулиці Грушевського. Для безпеки депутатів і працівників апарату там облаштовують та підтримують укриття, які можуть використовуватися під час повітряних тривог.
Питання формату роботи Ради залишається особливо актуальним через регулярні обстріли та необхідність ухвалювати рішення без тривалих перерв. Водночас будь-які зміни мають враховувати не лише швидкість голосування, а й безпеку парламентарів, захист електронних систем та відкритість законодавчого процесу.