Пономарьова Мар'яна
Відомий український дипломат, колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко пояснив, які рішення можуть посилити здатність України стримувати Росію та чому одним із головних напрямків для ударів він вважає російську нафтопереробну промисловість. За його словами, важливу роль у майбутньому протистоянні відіграватиме не лише якість української зброї, а й можливість швидко наростити її серійне виробництво.
Йдеться передусім про власні балістичні ракети, які здатні уражати важливі військові та інфраструктурні об’єкти на значній відстані. Огризко наголосив, що поява окремої ракети сама собою ще не означає стратегічної переваги. Для реального впливу Україна має отримати достатню кількість боєприпасів, налагодити стабільне виробництво та забезпечити військових ресурсами для регулярного застосування такого озброєння.
Чому Україні необхідно масштабувати виробництво балістичних ракет
На думку дипломата, питання української ракетної програми потрібно розглядати як один із ключових елементів національної безпеки. Росія продовжує використовувати власні ракети та безпілотники для атак по українських містах, енергетичних об’єктах і військовій інфраструктурі. Водночас Україна потребує засобів, які дозволять не лише захищатися, а й створювати для агресора відчутні ризики.
Вирішальним фактором є не сам факт існування балістичної ракети, а кількість таких ракет у розпорядженні української армії. Одна або кілька одиниць можуть мати важливе випробувальне чи демонстраційне значення, однак системний військовий ефект виникає тоді, коли держава здатна виготовляти та застосовувати їх у значних масштабах.
Огризко звернув увагу на те, що західна допомога Україні має бути спрямована не тільки на закупівлю готової зброї за кордоном. Частину коштів, які партнери виділяють на оборонні потреби, доцільно інвестувати безпосередньо в українські підприємства. Це дозволило б розширити виробничі потужності, прискорити розробку нових зразків озброєння та зменшити залежність від постачань із інших держав.
Такий підхід важливий і з огляду на тривалість війни. Україна не може покладатися лише на періодичні рішення партнерів або на обмежені поставки окремих видів ракет. Власна промислова база дає змогу швидше реагувати на зміни на фронті, адаптувати характеристики зброї до актуальних завдань і планувати оборонні можливості на роки вперед.
За словами дипломата, українська балістика може стати інструментом стримування росії. Якщо російське військове керівництво розумітиме, що ключові об’єкти на значній відстані можуть бути уражені у відповідь, це впливатиме на планування атак, переміщення техніки та розміщення військових ресурсів.
Водночас розвиток ракетної програми потребує комплексного підходу. Окрім самих ракет, необхідні засоби розвідки, точного наведення, захищеного зв’язку та аналізу результатів ударів. Лише поєднання цих складових може забезпечити ефективне використання далекобійного озброєння.
Скільки ракет може знадобитися для ураження російських НПЗ
Окремо Володимир Огризко оцінив потенційну вразливість російської нафтопереробної галузі. Він припустив, що за умови визначення кількох ключових нафтопереробних заводів для кожного з них може знадобитися обмежена кількість точних ударів. У своїй оцінці дипломат говорив про сім або вісім основних підприємств і до п’яти ракет на кожен об’єкт.
Таким чином, загальна кількість могла б становити орієнтовно від 35 до 40 ракет. Однак це не є гарантованим військовим розрахунком, адже результат залежить від багатьох чинників: типу цілі, рівня її захисту, точності влучання, особливостей виробничого циклу та можливості швидко відновити пошкоджене обладнання.
Нафтопереробні заводи мають складну структуру, тому навіть точкове ураження окремих установок може вплинути на роботу всього підприємства. Пошкодження технологічних блоків, резервуарів, систем перекачування або установок первинної та вторинної переробки здатне призвести до тривалого скорочення виробництва пального.
Огризко вважає, що системний вплив на російську нафтопереробку може мати наслідки не лише для економіки росії. Одним із найбільш чутливих результатів може стати дефіцит дизельного пального. Саме дизель широко використовується армією для бронетехніки, вантажівок, інженерних машин, генераторів і логістичного транспорту.
Зниження обсягів переробки нафти може змусити Росію перерозподіляти паливо між регіонами, збільшувати імпорт окремих нафтопродуктів або використовувати стратегічні запаси. Це створює додаткове навантаження на бюджет і транспортну систему держави-агресора. Крім того, проблеми з пальним можуть ускладнити забезпечення російських військ, особливо на значній відстані від основних баз постачання.
Водночас удари по промислових об’єктах не можна розглядати лише як окремі епізоди. Їхній ефект залежить від послідовності та повторюваності. Якщо пошкодження швидко ремонтують, наслідки можуть бути короткостроковими. Якщо ж одночасно створюється навантаження на кілька ключових підприємств, ремонтні ресурси та запаси обладнання можуть стати обмеженим фактором.
Власна зброя як елемент стратегії стримування росії
Розвиток українських ракетних спроможностей має значення не тільки для завдання ударів по військових цілях. Він також посилює переговорні позиції України та демонструє, що держава здатна самостійно створювати сучасні засоби ураження. Це особливо важливо в умовах, коли війна затягується, а потреба в озброєнні постійно зростає.
Українські підприємства вже працюють над кількома перспективними зразками ракетної техніки. Серед них називають тактичну балістичну ракету FP-7, розроблену компанією Fire Point, а також перспективний проєкт FP-9. Повідомлялося, що FP-7 уже пройшла етап бойового застосування, після чого українська влада заявила про намір розпочати її серійне виробництво.
Перехід від випробувальних зразків до масового виробництва є складним завданням. Необхідно забезпечити постачання комплектуючих, підготувати виробничі лінії, створити запас матеріалів і навчити персонал. Також важливо організувати захист підприємств від російських атак та розосередити виробництво, щоб одна атака не могла зупинити всю програму.
За оцінкою Огризка, саме масштабування українського оборонного виробництва може змінити баланс можливостей у війні. Коли Україна матиме достатню кількість власних балістичних ракет, це дозволить планувати операції на перспективу, впливати на російську військову логістику та змушувати агресора витрачати більше ресурсів на захист стратегічних об’єктів.
Отже, головний висновок полягає в тому, що українська балістика має розвиватися не як поодинокий технологічний проєкт, а як масштабна державна програма. Власні ракети, розвідка, точне наведення та стабільне фінансування можуть стати основою для ефективнішого стримування росії. А ураження ключових об’єктів нафтопереробної промисловості, за оцінкою дипломата, здатне завдати російській економіці та армії серйозних довгострокових проблем.