Зоряна Білокрай
Українська розвідка повідомила про черговий випадок, який може свідчити про грубе нехтування російським командуванням станом здоров’я власних військовослужбовців. У новому аудіоперехопленні йдеться про солдата першої окремої мотострілецької бригади окупаційної армії. За даними розвідників, підрозділ бере участь у бойових діях на Покровському напрямку, де російські війська регулярно намагаються проводити штурми українських позицій.
Зміст розмови вказує на те, що військовослужбовця, якого військово-лікарська комісія визнала непридатним до служби, фактично не вивели зі складу підрозділу. Натомість його продовжили використовувати в умовах бойових дій. Після того як чоловік не погодився виконувати завдання через стан здоров’я та очікування остаточного оформлення документів, командування, за його словами, записало його до самовільного залишення частини.
Що відомо про стан російського військового
Як випливає з перехопленої розмови, ще в лютому російська військово-лікарська комісія визнала солдата непридатним до подальшої військової служби через ВІЛ-інфекцію. Для людей із таким діагнозом надзвичайно важливим є постійний медичний нагляд і регулярний прийом антиретровірусної терапії. Переривання лікування може призвести до погіршення самопочуття, ослаблення імунної системи та розвитку серйозних ускладнень.
Однак замість того, щоб забезпечити військовослужбовцю належне лікування та звільнення зі служби, російське командування, за інформацією української розвідки, залишило його в бойовому підрозділі. Такий підхід створює загрозу не лише для самого хворого, а й демонструє загальне ставлення окупаційної армії до життя та здоров’я особового складу. Людину, яку офіційно визнали непридатною, могли знову направити до виконання завдань, пов’язаних із безпосередньою небезпекою для життя.
«ВІЛ погіршує моє становище. Взагалі я списаний за ВЛК. За ВЛК ще у лютому я був списаний, але оскільки я не дочекався рішення, мене подали в СЗЧ», – розповідає російський військовий у розмові.
Із його слів можна припустити, що бюрократичні процедури в російській армії стали інструментом тиску на солдатів. Навіть після проходження медичної комісії людина не отримала гарантованого звільнення, а невизначеність використали проти неї. Замість розгляду медичних документів командування оголосило військового порушником дисципліни та фактично поставило його перед вибором: повертатися до небезпечних завдань або ризикувати кримінальним переслідуванням.
Росія відправляє на штурми непридатних військових
У Головному управлінні розвідки наголошують, що цей випадок є показовим для російської армії. Командування окупантів дедалі частіше намагається компенсувати втрати не підготовкою якісного резерву, а примусовим залученням до бойових дій усіх, кого можна утримати у війську. До штурмових груп можуть потрапляти поранені, виснажені, хворі або військовослужбовці, які не мають достатньої підготовки.
Використання людини з тяжким хронічним захворюванням у бойових операціях свідчить про повну зневагу до встановлених медичних обмежень. ВІЛ сам по собі не означає автоматичної втрати працездатності за будь-яких обставин, однак рішення щодо придатності до служби має ухвалюватися медиками з урахуванням стану здоров’я, потреби в терапії та конкретних умов проходження служби. Якщо комісія визнала військового непридатним, його подальше відправлення на передову без належного оформлення є грубим порушенням власних правил росії.
Особливо цинічним є те, що після відмови виконувати завдання через медичні проблеми солдата не намагаються доправити до лікарні або повторно обстежити. Натомість його оголошують дезертиром чи таким, що самовільно залишив частину. Це дозволяє російському командуванню приховувати справжні причини непокори та створювати видимість, ніби військовослужбовець свідомо ухилився від служби, а не став жертвою незаконного наказу.
Аудіоперехоплення, оприлюднене українською розвідкою, демонструє внутрішню кризу російських військ. Йдеться не лише про нестачу людей на передовій, а й про практику, за якої командири розглядають особовий склад як витратний матеріал. Медичний діагноз, висновок комісії та реальний фізичний стан солдата виявляються менш важливими, ніж наказ утримувати позиції та проводити нові штурми.
Які проблеми накопичилися в російській армії
Історія цього військового доповнює численні свідчення про критичний стан російської піхоти. Окупанти регулярно скаржаться на відсутність нормального харчування, води, відпочинку та медичної допомоги. Поранених можуть залишати без евакуації, хворих – повертати до підрозділів, а тих, хто намагається врятувати власне життя, – карати за непокору. Така система не здатна забезпечити ані безпеку солдатів, ані ефективне виконання бойових завдань.
Раніше в інших перехопленнях російські військовослужбовці розповідали про виснаження, антисанітарію та нестачу найнеобхіднішого. Деякі з них говорили, що змушені тривалий час перебувати в окопах без достатньої кількості їжі та питної води. Інші скаржилися на відсутність ротації й неможливість залишити небезпечні позиції навіть після поранення. Сукупність таких повідомлень свідчить про системну кризу управління та постачання в окупаційних військах.
Практика оголошувати дезертирами тих, хто не може продовжувати службу за станом здоров’я, має також залякувальний ефект. Командування намагається переконати інших солдатів, що будь-яка відмова від явно небезпечного або незаконного наказу матиме покарання. У результаті військові опиняються в ситуації, коли ризик загинути на передовій поєднується із загрозою переслідування з боку власних командирів.
Українські розвідники зазначають, що подібні випадки є свідченням деградації російської військової системи. Армія, яка змушена відправляти на штурми офіційно непридатних людей і приховувати медичні проблеми через звинувачення в дезертирстві, демонструє не силу, а нездатність берегти власний особовий склад. Для російського командування людське життя залишається лише статистикою, яку намагаються замінити новими мобілізованими та примусово утримуваними військовими.
Оприлюднена розмова також показує, наскільки небезпечною є російська практика використання хворих і виснажених солдатів у наступальних операціях. Вона може призводити до нових втрат серед окупантів, провалу штурмів і посилення хаосу всередині підрозділів. Водночас українські військові продовжують протистояти таким атакам, захищаючи свої позиції та завдаючи втрат російським силам на Покровському напрямку.