Скандал навколо виплати 15 млн грн родині бійця, який вважався загиблим, але повернувся з полону, знову викликав хвилю обговорень у суспільстві. Омбудсмен Дмитро Лубинець заявив, що виплата була здійснена відповідно до закону, а наразі не ухвалено рішення про обов'язкове повернення коштів після встановлення, що військовий живий. Це питання торкається не лише юридичної площини, а й етичної — як зберегти права героя та не залишити родину без підтримки.
Що сталося і яка офіційна позиція
За даними омбудсмена, родичі захисника Назара Далецького з Львівської області отримали 15 млн грн у зв'язку з тим, що він вважався загиблим. Після повернення бійця з полону з'ясувалося, що виплата була зроблена помилково — або на підставі тих документів, які свідчили про смерть. Як повідомив Лубинець, на даний момент не прийнято жодного рішення про автоматичне або примусове повернення цих коштів. Водночас омбудсмен наголосив на необхідності ретельної перевірки обставин кожної справи та дотримання прав людини у процесі вирішення питання.
Юридичний контекст і можливі сценарії
В Україні діють механізми допомоги родинам загиблих військовослужбовців, серед яких одноразові виплати та соціальна підтримка. Проте випадки, коли помилково призначена компенсація потрапляє до родини живого військового, створюють правові колізії. Одна з опцій — добровільне повернення коштів родиною після підтвердження факту помилки. Інший шлях — судові позови або адміністративні процедури, які мають довести факт неправомірного отримання та визначити порядок стягнення.
Слід також врахувати кримінально-правові аспекти: якщо виплата була отримана шляхом шахрайства або з підробленими документами, можливі кримінальні справи. Проте у випадку, коли виплата здійснена у рамках чинного законодавства за наявності відповідних документів, відповідальність може бути відсутня. Саме з цією позицією пов'язана заява омбудсмена — не поспішати з примусовими заходами, аби не порушити права людини та не завдати шкоди самому захиснику, який повернувся з полону.
Громадська реакція, етичні моменти і рекомендації
У соцмережах і ЗМІ тема викликала жваву дискусію: частина громадськості вимагає негайного повернення коштів і притягнення до відповідальності, інші наполягають на захисті інтересів сім'ї та бійця. Багато хто цитував позицію: Герой не повинен постраждати, підкреслюючи, що необхідно розглядати кожну ситуацію індивідуально і не робити популістських висновків.
Щоб розв'язати подібні випадки з мінімальною шкодою для людей, експерти пропонують кілька практичних кроків: провести незалежну перевірку документів і обставин виплати, забезпечити прозору комунікацію з родиною, надати можливість добровільного повернення з розстрочкою або компенсаційними механізмами, а за наявності доказів зловживань — ініціювати правову відповідальність через суд. Також важлива роль громадського контролю та прозорості у роботі органів, що призначають такі виплати.
Позиція омбудсмена — сигнал державним органам: перш ніж вимагати повернення коштів, слід впевнитися в законності дій і не допустити, щоб постраждали сам захисник або його родина. У публічному просторі це питання залишатиметься предметом уваги і впливатиме на довіру до системи соціального захисту військових. Остаточне рішення залежатиме від результатів перевірок та можливих судових рішень, але ключовим має стати баланс між відновленням справедливості і захистом прав людини.
Терміново: глобальний збій у X — користувачі не можуть публікувати або оновлювати стрічку новин
«Караоке на Майдані» повертається: 8 українських зірок, яких відкрив легендарний проєкт