У коментарях, які вже активно обговорюють у медіа та серед військових експертів, звучить просте, але тривожне припущення: наступні роки війни можуть виглядати зовсім інакше — з менш визначеним лініями фронту і з масовим використанням безпілотників. Ця перспектива змушує повертатися до ідей про цивільну оборону, мобілізацію технологій і зміну підходів до захисту міст і критичної інфраструктури.
«Будуть намагатися викурити нас десятками тисяч дронів» — Берлінська про війну 2026 року
Волонтерка та керівниця проєкту Victory Drones фонду Dignitas, Марія Берлінська, попереджає: ворог дедалі частіше використовуватиме дрони не лише на лінії бойового зіткнення, а й для атак на тилові райони й цивільні об'єкти. За її словами, у 2026 році поняття «фронт» може стати розмитим, коли під ударами опинятимуться промислові райони, енергетична інфраструктура та густонаселені міста. Це означає, що цивільне населення має бути готове діяти у нових умовах — від евакуаційних планів до волонтерської координації логістики та ремонту.
Чого очікувати від тактики й технологій
За прогнозами, масоване застосування безпілотних засобів у різних класах — від малих квадрокоптерів до середньовисотних ударних систем — створить нові загрози. Колони та логістичні центри стануть пріоритетними цілями, а спроби «викурити» захисні укріплення дрібними, швидкими штурмовими апаратами з чисельністю в сотні чи тисячі можуть стати частиною психологічного та матеріального тиску. Водночас застосовуватиметься і гібридна тактика: кібернапади, дезінформація, саботаж комунікацій та цілеспрямоване враження систем енергопостачання, що підсилює ефект від ударів дронів.
У відповідь на це аналітики радять розвивати системи протидії: радіоелектронну боротьбу, системи виявлення, наземні перехоплювачі та мережі швидкого реагування у громадах. Більше уваги приділятиметься мобільності — як військової, так і цивільної — адже за умов «розмитого фронту» збереження рухливості та здатності швидко переміщатися стане ключовою перевагою.
Внутрішня стійкість і міжнародна підтримка
Наголоси Берлінської також торкаються важливості волонтерської мережі та координації між держструктурами й громадським сектором. Якщо супротивник прагнутиме тероризувати не лише прифронтові міста, то локальні ініціативи з ремонту, розвідки, евакуації та постачання будуть критично важливими. Паралельно необхідне посилення дипломатичних зусиль для отримання сучасних засобів ППО, систем РЕБ і розвідувальних комплексів від партнерів, що здатні знижувати ефективність масових атак.
Крім технічних рішень, експертка підкреслює значення інформаційної стійкості: здатності населення відрізняти правдиві повідомлення від провокацій і маніпуляцій, а також зменшувати паніку через прозору комунікацію від влади. Посилення місцевого самоврядування, чіткі алгоритми дій у разі загрози і навчання населення — усе це допоможе зменшити ризики, коли «фронт» перестане мати чіткі контури.
На завершення, думка Берлінської — це не просто песимістичний прогноз, а заклик до підготовки: модернізувати оборонні системи, укріплювати волонтерські мережі та інвестувати в технології, які дозволять протистояти масованим безпілотним атакам. У 2026 році, наголошує вона, перемога буде залежати не лише від фронту, а від здатності всього суспільства адаптуватися до нових викликів і відстоювати свою безпеку на всіх рівнях.
Надягніть шапочку з фольги й влаштовуйтесь зручніше: 8 найпопулярніших теорій змови (фото)
Українка виграла в лотерею квартиру в Італії — змушена відмовитися