Підтримують війну й носять футболки з путіним: Зеленський ввів санкції проти російських спортсменів

Президент України офіційно ввів персональні обмеження щодо низки публічних осіб з Російської Федерації. Рішення набуло резонансу в медіа і викликало різку реакцію в спортивному середовищі, адже під санкції потрапили відомі спортсмени та очільник міжнародної шахової організації. Ініціатива була підтримана петицією українського скелетоніста, яка стала підставою для формування списку.

Підтримують війну й носять футболки з путіним: Зеленський ввів санкції проти російських спортсменів

Указ підписав Володимир Зеленський, і він стосується дев'яти спортивних діячів з РФ та президента Федерації шахів (ФІДЕ) — Аркадій Дворкович. Перелік, як повідомляють офіційні джерела, був створений на основі петиції, підготовленої українським атлетом Владиславом Гераскевичем. Основні підстави — відкрита підтримка збройної агресії проти України та публічні прояви лояльності до кремлівської влади, серед яких відомі випадки, коли спортсмени з'являлися у публічних місцях у футболках з путіним або робили заяви, що трактуються як підтримка війни.

Що саме передбачають санкції

Механізм санкцій має персональний характер: блокування активів, заборона на в'їзд до країни та обмеження на господарську діяльність з українськими компаніями. Для спортивних функціонерів це означає ризики відсторонення від участі у міжнародних заходах, ускладнення співпраці з європейськими федераціями та неможливість вести діяльність на території України. У списку зазначено прізвища осіб, які, за словами авторів петиції, системно демонстрували політичні позиції, що суперечать національним інтересам України. Наголос робиться на необхідності реагувати на випадки, коли публічні грошові та медійні ресурси використовуються для виправдання агресії.

Причини та реакція в суспільстві

Головний аргумент ініціаторів — мінімізація інформаційного та морального впливу осіб, які відкрито підтримують війну. Санкції розглядаються як інструмент тиску та сигнал міжнародній спільноті про неприпустимість нормалізації відносин із тими, хто виправдовує або прославляє агресію. Водночас критики застерігають про можливі політичні та спортивні наслідки: це може ускладнити діалог, посилити розкол у міжнародному спорті та створити прецедент для каральних практик щодо атлетів за їхні політичні погляди.

Реакція спортсменів та федерацій різна: хтось дистанціюється, хтось висловлює підтримку підсанкціонованим колегам, а частина міжнародних організацій утримується від коментарів до уточнення юридичних підстав. Медіа-платформи висвітлюють подію з акцентом на етичній складовій — чи має право держава застосовувати жорсткі заходи до публічних осіб за їхні політичні позиції, особливо якщо ці позиції проявляються у соціальних мережах або під час масових заходів.

Для громадськості та експертів важливим залишається питання прозорості: які критерії використовувалися при формуванні списку, чи проводилося аудіювання та чи є можливість оскарження рішень у межах правової системи. Українська влада наполягає, що усі кроки відповідають національним інтересам і міжнародному праву, а також спрямовані на захист безпеки та моральних стандартів під час війни.

Можливі наслідки для спорту та міжнародних відносин

Запровадження санкцій проти спортсменів та спортивних функціонерів має потенційно масштабні наслідки. По-перше, це може прискорити процес деполітизації окремих міжнародних турнірів або, навпаки, викликати політичні бойкоти. По-друге, обмеження проти керівників федерацій, таких як Аркадій Дворкович, ставлять під сумнів подальшу робочу спроможність організацій, що опікуються міжнародними змаганнями. По-третє, для самих спортсменів це означає ризики втрати контрактів, спонсорів та можливості виступати на топ-рівні.

Українська ініціатива також розглядається як частина ширшої стратегії, що включає дипломатичний тиск, санкційні режими та інформаційну протидію. Підтримка такої стратегії у внутрішньому медіапросторі часто позиціонується як необхідна відповідь на військову агресію, тоді як міжнародні партнери оцінюють окремі кроки залежно від юридичних підстав та довгострокових наслідків для міжнародного спорту.

Відтепер увага суспільства буде прикута до подальших кроків української влади, реакції міжнародних спортивних організацій та можливих юридичних процедур щодо оскарження персональних санкцій. У цьому контексті петиція Владислава Гераскевича стала каталізатором подій, що можуть змінити правила гри для окремих представників спортивної спільноти з росії та вплинути на подальшу політику міжнародного співробітництва у спорті.