Після ударів РФ: українські АЕС не на повну потужність

Після серії авіаударів і ракетних обстрілів енергетичної інфраструктури країни, частина атомних електростанцій працює з обмеженим графіком і не відновила повну генерацію. За оцінками фахівців, АЕС — ключовий компонент енергосистеми України — сьогодні забезпечує значно менше, ніж довоєнні обсяги, що створює додаткове навантаження на мережу та економіку.

Російські атаки на енергетичну інфраструктуру спричинили пошкодження трансформаторів, ліній електропередач і допоміжних систем, що призвело до вимушених обмежень роботи АЕС. З огляду на ризики для безпеки та необхідність підтримувати стабільний рівень охолодження реакторів, оператори були змушені знизити навантаження на окремих блоках. Наслідком цього стало зростання дефіциту генерації в періоди пікового споживання та стрімка мобілізація резервних джерел — дизель-генераторів, що працюють на значно дорожчому паливі.

Ураження інфраструктури відбувалося як прямими ударами по енергетичних об'єктах, так і впливом на суміжні інфраструктурні ланки. Через пошкодження підстанцій і ліній передавання змінюється схема роботи мережі, що обмежує можливість передавати потужність від АЕС у віддалені регіони. У підсумку оператори змушені гасити або переводити блоки в резерв, аби уникнути аварійних ситуацій. Це впливає на промисловість, критичні об'єкти інфраструктури та побутових споживачів.

Крім безпосередніх технічних наслідків, є й економічні: зростають витрати на закупівлю палива для мобільних електростанцій та ремонти пошкоджених елементів мережі. Інвестиції у відновлення інфраструктури також затримуються через безпекові ризики та руйнування логістики. Важлива складова — психологічний ефект на населення і бізнес, який очікує стабільного енергопостачання.

Міжнародні партнери надають технічну й фінансову допомогу для ремонту і посилення систем, проте процес відновлення потребує часу. Водночас існує ризик подальших повторних атак, що змушує робити пріоритетом не лише швидкий ремонт, а й посилення захисту критично важливих об'єктів.

Стабільна робота АЕС є базовою для енергетичної безпеки України: вона забезпечує значну частину базового навантаження і дає змогу економно балансувати мережу. Обмеження потужності призводить до збільшення частки мобільних і імпортованих джерел, підвищення тарифів і зниження резервних потужностей. Це зменшує гнучкість системи у випадку нових перевантажень або нових атак.

Для відновлення повноцінної роботи електростанцій необхідні не лише ремонти обладнання, а й системні кроки: модернізація мережевих рішень, створення додаткових резервів, удосконалення протоколів безпеки та захисту критичної інфраструктури. Важливим є й координація з міжнародними експертами для пришвидшення доступу до сучасних технологій і комплектуючих, які часто недоступні в умовах війни.

На місцях проводяться роботи з посилення охорони об’єктів і мінімізації ризиків: від відновлення резервних підстанцій до встановлення систем автономного живлення для критичних вузлів. У частині регіонів введено тимчасові графіки електропостачання, щоб уникнути перевантаження системи у пікові години. Усі ці заходи мають зменшити негативні наслідки обмеженої роботи АЕС і забезпечити базовий рівень енергопостачання для населення та оборонних потреб.

Поточна ситуація підкреслює необхідність комплексної енергетичної стратегії, яка поєднує відновлення великої генерації, розвиток відновлюваних джерел і підвищення енергоефективності. Лише такий підхід дасть змогу мінімізувати залежність від окремих вузлів інфраструктури і зробити систему більш стійкою до зовнішніх загроз.

В умовах триваючої агресії пріоритетом залишаються захист людей та критично важливих об’єктів, оперативне відновлення пошкодженої інфраструктури та міжнародна підтримка, які разом дозволять повернути АЕС до повноцінної роботи і зміцнити енергетичну безпеку держави.