Сейм ухвалив амністію польським добровольцям

13.02.2026 18:35

Сейм Польщі ухвалив закон, який проголошує амністію для громадян Польщі, котрі добровільно брали участь у бойових діях на стороні України проти збройних сил РФ. Це рішення вже викликало широкий резонанс у політичних колах, медіа та серед самих добровольців. У статті розглянемо, що саме передбачає новий правовий акт, хто може скористатися амністією та які можуть бути практичні наслідки для учасників конфлікту й держави загалом.

Сейм Польщі ухвалив закон про амністію для польських добровольців, які воюють за Україну: що відомо

За словами ініціаторів, закон покликаний вирішити правову невизначеність щодо осіб, які виїжджали до України з метою участі у бойових діях проти РФ. Основна мета — забезпечити правовий захист тих, хто діяв з мотивів солідарності та оборони міжнародного порядку. У тексті законодавчої ініціативи описані ключові критерії для отримання амністії: участь у бойових діях на території України, відсутність тяжких кримінальних злочинів поза контекстом війни та добровільне повернення до правового поля Польщі.

Закон також встановлює механізм подачі заяв про амністію: зацікавлена особа повинна надати відповідні докази своєї участі (свідчення побратимів, військові квитки, фото-, відеоматеріали, документи українських структур). Після перевірки справи компетентними органами приймається рішення про надання чи відмову в амністії. При цьому передбачено термін розгляду заяв і можливість апеляції у разі відмови.

Кого стосується амністія і які умови

Амністія стосується передусім польських добровольців, які брали участь в обороні України від повномасштабного вторгнення росії. Водночас закон чітко виключає зі списку осіб, які підлягають амністії, тих, хто вчинив військові злочини, злочини проти людяності або інші тяжкі кримінальні правопорушення. Також передбачені обмеження щодо осіб, які входять до складу російських проксі-формувань або брали участь у злочинних угрупованнях, що діяли на території України.

Ключові умови для отримання амністії включають: підтвердження факту участі у бойових діях, відсутність судимості за тяжкі злочини, співпраця з польськими органами при зборі доказів і готовність підготувати заяву відповідно до встановленої процедури. Для частини добровольців також буде важливим питання збереження чи поновлення трудових та соціальних прав, зокрема права на пенсійний стаж і медичну допомогу. Закон передбачає спеціальні положення щодо реабілітації та підтримки осіб, постраждалих унаслідок участі у бойових діях.

Реакція політиків, громадськості та міжнародні наслідки

У Польщі рішення Сейму сприйняли по-різному: частина політичних сил та громадських організацій вітають закон як акт справедливості та підтримки солідарності з Україною, інші застерігають щодо ризиків подвійного тлумачення норм та можливих ускладнень у відносинах із союзниками. Представники правозахисних організацій підкреслюють важливість ретельної перевірки фактів, щоб уникнути надання захисту тим, хто міг вчиняти міжнародні злочини.

Міжнародна реакція також неоднозначна. Українська сторона висловлює вдячність за підтримку та підкреслює, що така ініціатива сприяє подальшій координації добровольчих корпусів і законності їхнього статусу. У дипломатичних колах обговорюють, як новий закон вплине на безпекову співпрацю в регіоні та на ставлення до іноземних бійців у контексті післявоєнного врегулювання.

Практичні наслідки для добровольців можуть бути значними: отримання амністії знімає ризик кримінального переслідування в Польщі, полегшує процес повернення до цивільного життя, а також відкриває можливості для отримання соціальної допомоги й медичної реабілітації. Водночас деякі експерти попереджають про необхідність гармонізації цього закону з іншими міжнародними зобов'язаннями Польщі, аби уникнути суперечностей у правовій системі.

У підсумку, ухвалення закону про амністію демонструє прагнення Польщі легалізувати статус тих громадян, які добровільно вирушили до України заради захисту демократичних цінностей. Водночас реалізація закону вимагатиме чітких процедур, прозорих критеріїв та контролю за дотриманням міжнародних стандартів прав людини, аби забезпечити справедливий і передбачуваний підхід до всіх заявників.