Пономарьова Мар'яна
Ситуація з можливим припиненням обміну американськими розвідувальними даними з Україною могла виникнути не через офіційне рішення президента США Дональда Трампа, а внаслідок дій окремих посадовців Міністерства оборони. Таку думку висловив колишній радник Трампа з національної безпеки та екссп посол США в ООН Джон Болтон. Він наголосив, що встановлення відповідальних за обмеження доступу до важливої інформації має стати одним із пріоритетів для Конгресу Сполучених Штатів.
За словами Болтона, Вашингтон повинен чітко пояснити, хто саме санкціонував зміну режиму обміну розвідданими та на яких підставах це було зроблено. Йдеться не лише про внутрішню адміністративну процедуру, а про рішення, яке може безпосередньо впливати на здатність України оцінювати ситуацію на полі бою, прогнозувати дії російських військ і планувати оборонні операції.
Хто міг ухвалити рішення про обмеження розвідданих
Джон Болтон звернув увагу на те, що супутникові термінали Starshield перебувають під контролем уряду Сполучених Штатів. Саме тому, на його переконання, версія про технічний збій або випадкове припинення роботи системи виглядає малоймовірною. Якщо доступ до сервісу справді обмежували навмисно, то до цього могли бути причетні американські державні структури.
Колишній радник Трампа зазначив, що публічні заяви міністра оборони США про намір розв’язати проблему фактично свідчать про участь урядових органів у ситуації. На його думку, слова про можливе відновлення роботи системи можна розцінювати як непряме підтвердження того, що саме американська сторона мала можливість впливати на доступ до відповідних технологій.
«Це, безумовно, приховане підтвердження того, що саме уряд США відключив його. Тож наступне питання полягає в тому, хто саме в уряді Сполучених Штатів це зробив. Мені незрозуміло, чи був це Трамп. Можливо, рішення ухвалив хтось із посадовців нижчого рівня в Міністерстві оборони», – заявив Болтон.
Він припустив, що окремі чиновники могли діяти самостійно, намагаючись реалізувати те, що, як їм здавалося, відповідає позиції президента. Такий сценарій означав би, що рішення могли ухвалити без чіткої прямої вказівки глави Білого дому. Болтон підкреслив: навіть якщо посадовці прагнули продемонструвати політичну лояльність або випередити можливе рішення адміністрації, це не виправдовує втручання в обмін розвідувальною інформацією.
«У мене є свої підозри, але це може бути хтось, хто намагається зробити те, що, на їхню думку, хотів би Трамп, але без жодних повноважень вищого рівня. Нам доведеться це з’ясувати. У будь-якому разі це недобре. Цього не повинно було статися, і не повинно бути жодного втручання в обмін розвідувальними даними», – наголосив колишній радник.
Чому Конгрес може почати розслідування
На думку Болтона, американські законодавці мають підстави вимагати детального пояснення ситуації. Він вважає, що Конгрес може викликати посадовців, які потенційно брали участь у підготовці або виконанні рішення, для надання офіційних свідчень. Такий виклик дозволив би встановити ланцюг команд, з’ясувати, хто підписував відповідні розпорядження, і перевірити, чи були дотримані передбачені процедури.
Окремо Болтон згадав колишнього заступника помічника міністра оборони США Елбріджа Колбі. Відповідаючи на запитання про його можливу причетність, ексдипломат заявив, що такий варіант не можна відкидати. За його словами, Колбі вже робив кроки, які можна порівняти з нинішньою ситуацією, тому його роль потребує додаткової перевірки.
«Він, безумовно, робив подібні речі в минулому, і цілком можливо, що це він. Ось чому я кажу, що Конгрес буде дуже зацікавлений у тому, щоб дізнатися, хто ухвалив це рішення, і викликати цю особу на Капітолійський пагорб для надання свідчень», – пояснив Болтон.
Водночас колишній радник не стверджував, що саме Колбі був відповідальним за обмеження доступу до системи. Його слова радше свідчать про необхідність перевірити всіх чиновників, які могли мати адміністративний або технічний доступ до відповідних рішень. Остаточні висновки, за словами Болтона, можна робити лише після вивчення документів, службового листування та свідчень безпосередніх учасників.
Можливе розслідування матиме значення не тільки для визначення винних. Воно також повинно показати, наскільки прозоро в американській адміністрації ухвалюються рішення щодо підтримки України. Якщо стратегічно важливі канали обміну даними можуть бути змінені без публічного пояснення або належного погодження, це створює ризики для довіри між союзниками.
Що означає формулювання про «рішення Білого дому»
Джон Болтон також прокоментував повідомлення про те, що обмеження нібито запровадили за наказом Білого дому. Він пояснив, що у Вашингтоні словосполучення «рішення Білого дому» нерідко використовують у широкому значенні. У медіа так можуть називати кроки, які фактично були ініційовані або виконані конкретним міністерством, відомством чи окремим підрозділом.
Тому згадка про Білий дім ще не доводить, що відповідне рішення особисто ухвалював президент. Для точного встановлення відповідальності необхідно з’ясувати, чи існувала письмова вказівка глави держави, розпорядження керівництва Міністерства оборони або внутрішня директива, яку чиновники могли трактувати як дозвіл на припинення обміну інформацією.
Болтон висловив сумнів і щодо безпосередньої участі команди Ради національної безпеки США. Він звернув увагу на те, що передача розвідувальних даних Україні має значну підтримку серед американських законодавців. Крім того, така допомога, за його оцінкою, не створює для Сполучених Штатів додаткових фінансових витрат, які могли б стати головною причиною для її раптового припинення.
Розвідувальна інформація є одним із ключових елементів міжнародної підтримки України. Вона допомагає виявляти переміщення російських підрозділів, оцінювати підготовку ударів і своєчасно реагувати на загрози. Саме тому будь-яке втручання в такі канали може мати наслідки далеко за межами адміністративної суперечки у Вашингтоні.
На цьому тлі позиція Болтона зводиться до вимоги максимальної ясності. Якщо рішення про обмеження обміну даними справді ухвалювали американські чиновники, суспільство та Конгрес повинні знати, хто саме це зробив, якими мотивами керувався посадовець і чи мав він необхідні повноваження. До отримання відповідей питання про можливу роль Трампа, Міністерства оборони та окремих представників його апарату залишається відкритим.