ПАР повернула громадян, яких РФ обманом кинула воювати

Чотири громадянина Південноафриканської Республіки повернулися додому після того, як їхні родини заявили про те, що чоловіків обманом змусили служити на боці РФ у війні проти України. За повідомленнями, ці люди надсилали сигнали лиха і просили допомоги, щоб повернутися на батьківщину. Тепер уряд ПАР ініціював офіційне розслідування обставин, які призвели до їхнього вербування й відправлення в зону бойових дій.

Історія почалася з телефонних дзвінків і повідомлень від родичів, які повідомили, що рідні опинилися в чужій країні й потрапили під тиск. За словами близьких, чоловіки не усвідомлювали повністю, куди їх спрямовують, і коли зрозуміли реальний масштаб конфлікту, почали шукати шлях додому. У відповідь на сигнали сигнали лиха посольство ПАР та консульські служби активізували роботу з координації їхнього повернення.

Офіційні джерела підтверджують: процес повернення був здійснений у тісній взаємодії з міжнародними та місцевими структурами безпеки. Уряд ПАР пообіцяв з’ясувати, яким чином громадяни стали можливими найманцями і які організації або посередники були причетні до їхнього вербування. Одне з основних завдань розслідування — встановити, чи були випадки навмисного введення в оману з обіцянками працевлаштування чи інших форм заробітку.

Експерти з безпеки звертають увагу, що механізми вербування часто маскуються під легітимні пропозиції. В окремих випадках людям дають фальшиві документи, вводять в оману щодо обов’язків або погрозами змушують брати участь у бойових діях. Наразі розглядаються версії про участь транскордонних кримінальних мереж, які наживаються на людській довірі та вразливості.

Представники уряду наголосили, що повернення громадян — пріоритет, однак розуміють, що цього замало. «Ми зобов’язані розібратися в коренях проблеми, щоб запобігти повторенню подібних випадків», — йдеться у заяві офіційного представника. Родини повернених вітають рішення влади і наполягають на наданні психологічної та медичної допомоги тим, хто пережив травматичний досвід.

Громадські організації також закликають до посилення інформаційної кампанії, щоб інформувати громадян про ризики працевлаштування за кордоном через ненадійні канали. Водночас міжнародні правозахисні структури наголошують на необхідності виняткової обережності в оцінці причин залучення іноземців до збройних конфліктів та на забезпеченні їхніх прав під час повернення.

Ситуація підкреслює потребу в координації на державному рівні: від контролю на кордонах до співпраці з іноземними партнерами, аби виявляти та розривати ланцюги вербування. Також важливі превентивні заходи — освіта, правова допомога та створення гарячих ліній для швидкого реагування на сигнали лиха.

Поки триває розслідування, повернені отримують необхідну підтримку. Для більш широкого суспільного діалогу важливо донести, що навіть поодинокі випадки вербування мають системні наслідки: вони підривають довіру до легальних можливостей за кордоном і створюють ризики для національної безпеки. Уряду доведеться показати результати розслідування, щоб відновити довіру громадян і ефективно протидіяти подібним пасткам у майбутньому.