Після завершення тристоронніх переговорів у Женеві, де зустрічалися делегації України, США та РФ, відбулася ще одна важлива двостороння зустріч між представниками Києва і Москви. Ця непланова сесія, за даними учасників, тривала близько півтори години і пройшла в закритому форматі. Головні фігуранти зустрічі — очільники делегацій Рустем Умеров і Володимир Мединський — обговорили низку питань, які не увійшли до повного порядку денного тристороннього формату. На заході також був присутній голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, що додало зустрічі політичного ваги та викликало підвищену увагу медіа й експертного середовища.
Додаткові переговори України й РФ тривали 1,5 години — Арахамія був присутнійФормат зустрічі не передбачав широкого оприлюднення деталей, проте кілька ключових тез стали відомі завдяки офіційним релізам і коментарям учасників. Під час розмови підіймалися питання безпеки, механізмів взаємодії та можливих кроків щодо деескалації. Зустріч у Женеві стала продовженням серії контактів, які проводяться на різних рівнях, що свідчить про бажання сторін зберегти комунікацію навіть у складних умовах. Присутність політичного представника на кшталт Арахамії підкреслює, що розмова мала не лише технічний, а й політичний вимір.
Хто був присутній і що обговорювалиОфіційні повідомлення наголошують, що безпосередньо в переговорах брали участь делегації на чолі з Рустемом Умеровим від України та Володимиром Мединським від РФ. На зустрічі також був представник американської сторони в якості спостерігача, а присутність Давида Арахамії дала змогу координувати позиції українського політичного керівництва. Теми, які обговорювалися, включали гуманітарні питання, питання обміну утримуваних осіб, безпекові гарантії на місцях та шляхи уникнення ескалації бойових дій. Джерела підкреслюють, що зустріч носила переважно предметний характер і не обернулася широкими політичними деклараціями.
Можливі наслідки та реакціяНавіть якщо остаточних домовленостей під час цієї 1,5-годинної зустрічі не було оголошено, сама її наявність може мати кілька практичних наслідків. По-перше, відновлення двостороннього діалогу між представниками сторін може створити майданчик для вирішення конкретних гуманітарних питань у короткостроковій перспективі. По-друге, участь політичного представника на рівні фракції вказує на можливість подальшої політичної координації і підготовки більш широких переговорних ініціатив. Нарешті, в інформаційному полі подія вже викликала низку оцінок від експертів, що прогнозують, з одного боку, обережний оптимізм, а з іншого — нагадування про необхідність прозорості й контролю з боку громадськості.
Аналітики звертають увагу на те, що зустрічі у подібному форматі часто мають важливе значення на рівні процедур і підготовки до майбутніх контактів. Якщо Україна та РФ зможуть виробити механізми комунікації з чіткими робочими алгоритмами, це може зменшити ризик непорозумінь у кризових ситуаціях. Однак важливо пам'ятати, що окремі двосторонні зустрічі не замінюють повноцінних переговорів із ширшим політичним мандатом і не дають гарантій миттєвого результату.
Підсумовуючи, можна сказати, що додаткова 1,5-годинна зустріч у Женеві, де були присутні Рустем Умеров, Володимир Мединський та Давид Арахамія, є важливим сигналом — як для міжнародної спільноти, так і для внутрішньополітичного дискурсу. Вона демонструє, що навіть у складних міжнародних відносинах діалог можливий, але для досягнення сталих результатів потрібні подальші кроки, прозорість і системний підхід. Далі увага зосереджується на тому, чи переросте ця ініціатива в конкретні домовленості, які можна буде верифікувати й імплементувати у життя.