Не просіть у ШІ: як відповіді ведуть до шахраїв

Уже сьогодні десятки тисяч користувачів звертаються до штучного інтелекту за порадами, контактами та довідковою інформацією. Та попри очевидні переваги, існує серйозна загроза: автоматичні відповіді можуть вести користувачів прямо до шахраїв. Йдеться не про окремі збійні випадки — проблема системна й пов’язана з тим, що деякі алгоритми ще не навчені надійно відрізняти справжні дані від підробних.

Одна з ключових проблем — коли функції типу AI Overviews від великих платформ формують короткі відповіді, підсумки чи контакти без достатньої перевірки джерел. У результаті користувач отримує лаконічну інструкцію або контактну інформацію, яка може бути фейкова або належати зловмисникам. Саме тому не можна автоматично довіряти кожній відповіді від ШІ, особливо коли йдеться про конфіденційну чи фінансову інформацію.

Алгоритми формують відповіді на основі величезних масивів даних і патернів. Вони не завжди мають можливість або сигнал про надійність конкретного джерела. Через це автоматичні огляди можуть змішувати достовірні посилання з підробними, під'єднаними до схем шахрайства. Якщо користувач, наприклад, запитає про «офіційні контакти» певної установи, йому може бути повернуто фейкові контакти, що сприятиме дзвінку або переказу коштів шахраям.

Політичний вимір цього явища — окрема історія. У періоди виборчої кампанії або суспільної напруги дезінформація і підробні джерела можуть впливати на громадську думку, підривати довіру до інституцій і навіть впливати на результати голосувань. Недосконалі алгоритми посилюють цей ризик, тому питання регулювання і контролю штучного інтелекту стає не лише технічним, а й політичним.

Ще одна небезпека — соціальна інженерія. Коли ШІ надає «швидку» інформацію про контакти, місця чи процедури, шахраї можуть використовувати ці дані, підлаштовуючись під очікування користувача. Людина, довіряючи відповіді від віртуального помічника, може не помітити підказок про підробку або фішинг.

По-перше, не просіть у ШІ важливу контактну або фінансову інформацію як єдине джерело. Завжди перевіряйте отримані дані через офіційні сайти, державні портали або безпосередньо у відомстві. Якщо вам надали телефон або реквізити, знайдіть підтвердження на офіційному ресурсі.

По-друге, навчайтеся розпізнавати ознаки фейків: невідповідності в назвах, підозрілі домени, небажання надати документи чи підтвердження. Застосовуйте прості запобіжні заходи — двофакторну автентифікацію, офіційні платіжні шлюзи, перевірку через дзвінок на відомий номер установи.

По-третє, держава і регулятори повинні вимагати від платформ прозорості: як працюють алгоритми, які джерела використовуються і хто несе відповідальність за помилкові відповіді. Запровадження стандартів для штучного інтелекту, механізмів скарг і швидкої блокади підозрілих джерел — це мінімум, який потрібен уже зараз.

По-четверте, медіа і освітні проєкти мають навчати громадян критичному мисленню щодо відповідей від машин. Пояснюйте людям, що інструмент — не ідеальне джерело істини, а помічник, який потребує людської перевірки.

Нарешті, якщо ви стали жертвою шахрайства через інформацію від ШІ, негайно повідомляйте правоохоронні органи та платформу, яка надала відповідь. Швидке реагування дозволяє зменшити кількість постраждалих і прискорити розслідування.

Секрет простий: не нехтуйте перевіркою. У добу, коли штучний інтелект стає частиною нашого повсякдення, лише поєднання технічних стандартів, пильності громадян і ефективного регулювання може убезпечити суспільство від того, щоб відповіді машин не перетворювалися на маршрути до рук шахраїв.