Зоряна Білокрай
Заступник командира Третього армійського корпусу ЗСУ, підполковник Максим Жорін заявив, що повернення Криму під контроль України не обов’язково має відбуватися шляхом прямого штурму півострова. На його думку, за певного розвитку подій росія може бути змушена самостійно залишити окуповану територію. Водночас такий сценарій залежатиме від ситуації на фронті, військових можливостей України та здатності держави створити для противника умови, за яких утримання Криму стане надто складним і невигідним.
Військовий наголосив, що стратегічною метою України залишається відновлення територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів. Це стосується всіх тимчасово окупованих регіонів, зокрема Криму та частин Донецької, Луганської, Запорізької й Херсонської областей. Однак шлях до цієї мети може бути тривалим і передбачати не лише безпосереднє просування українських підрозділів, а й комплекс військових, політичних та економічних заходів.
Чи доведеться Україні штурмувати Крим
За словами Максима Жоріна, Україні необхідно зберігати чітке розуміння кінцевої мети, але водночас тверезо оцінювати власні ресурси та поточні обставини. Повернення Криму є надзвичайно складним завданням, адже російські війська багато років використовують півострів як важливу військову базу, логістичний вузол і плацдарм для контролю над Чорним морем.
Прямий штурм Криму був би масштабною операцією, яка потребувала б значної кількості особового складу, техніки, боєприпасів і ретельної підготовки. Крім того, російська армія намагатиметься укріплювати підходи до півострова, створювати оборонні лінії та використовувати географічні особливості регіону. Саме тому українське командування має розглядати різні варіанти розвитку подій, а не зводити деокупацію лише до одного сценарію.
«Ми маємо жити з думкою про повернення абсолютно всіх територій», – наголосив Жорін. Водночас він зауважив, що Україна не повинна жертвувати всім заради швидкого досягнення мети. Насамперед потрібно зупинити російську агресію, посилити позиції на фронті та сформувати умови, за яких подальша боротьба за звільнення територій буде результативною.
Такий підхід передбачає поступове виснаження військового потенціалу росії, ускладнення її постачання та зменшення можливостей використовувати окуповані території для наступальних дій. Важливу роль відіграватиме також здатність України діяти системно, зберігати людський ресурс і розвивати власні оборонні спроможності.
За яких умов росія може залишити Крим
Максим Жорін вважає, що Україна може створити ситуацію, за якої російські війська будуть змушені залишити Крим без проведення масштабної наземної операції безпосередньо на півострові. Йдеться про зміну загального балансу сил, коли окупаційне угруповання втратить можливість нормально отримувати підкріплення, озброєння та матеріальні ресурси.
«Якщо в нас усе буде добре на інших ділянках фронту, можна створити умови, за яких росіяни, як уже бувало в історії, самі підуть із Криму», – пояснив військовий.
Ця оцінка не означає, що вихід росії з півострова є гарантованим або може відбутися автоматично. Для реалізації такого сценарію Україні доведеться досягти успіхів на інших напрямках, послабити російські позиції та продемонструвати спроможність контролювати підходи до Криму. Важливим фактором стане і стан російської армії, а також політична ситуація всередині країни-агресорки.
Якщо окупаційні війська опиняться під постійним тиском, а Крим втратить роль безпечного тилу, утримання півострова може стати для кремля надмірно затратним. У такій ситуації росія може бути змушена переглядати свої військові плани, скорочувати присутність або шукати можливість для відступу. Проте це вимагатиме від України послідовних дій і тривалої роботи, а не одноразового успішного удару.
Що потрібно Україні для звільнення окупованих територій
Звільнення Криму та інших захоплених росією регіонів потребує довгострокової стратегії. Українські сили мають одночасно стримувати противника, завдавати ударів по його військовій інфраструктурі, руйнувати логістичні можливості та не допускати перекидання російських резервів на найбільш небезпечні напрямки.
Окреме значення має розвиток українського оборонно-промислового комплексу. Власне виробництво безпілотників, боєприпасів, засобів розвідки та систем ураження дає змогу зменшувати залежність від зовнішніх поставок і планувати операції на перспективу. Також Україні необхідно посилювати підготовку військових, розвивати сучасні засоби протиповітряної оборони та зберігати міжнародну підтримку.
На думку Жоріна, переговори можуть стати частиною шляху до завершення війни лише тоді, коли Україна матиме достатньо сильні позиції. Йдеться не про відмову від боротьби, а про створення умов, за яких дипломатичні рішення не суперечитимуть національним інтересам. Слабкість на фронті, навпаки, може підштовхнути Росію до нових вимог і спроб зберегти контроль над окупованими землями.
Тому можливий вихід російських військ із Криму не варто сприймати як простий або швидкий процес. Це один із варіантів розвитку подій, який стане реальним лише за умови масштабних змін на фронті та послідовного тиску на противника. Україна має бути готовою до різних сценаріїв – від військового звільнення окремих територій до ситуації, коли росія через втрату ресурсів і стратегічних можливостей буде змушена відступити самостійно.
Крим залишається невід’ємною частиною України, а його деокупація є питанням не лише військової операції, а й відновлення справедливості та міжнародного права. Саме тому українська стратегія має поєднувати оборону, наступальні можливості, дипломатію та зміцнення держави. За такого підходу повернення півострова може відбутися не обов’язково через прямий штурм, а внаслідок створення умов, за яких російська присутність там більше не матиме перспективи.