Зоряна Білокрай
Президент України Володимир Зеленський заявив про готовність організувати президентські та парламентські вибори після завершення воєнного стану, однак для цього необхідні чіткі безпекові умови. Однією з ключових передумов глава держави назвав припинення вогню щонайменше на 60 днів. Саме такий період, за його словами, має продемонструвати реальність домовленостей і створити можливість для підготовки повноцінного виборчого процесу.
Заява пролунала на тлі закликів Дональда Трампа щодо проведення виборів в Україні. Українська влада наголошує, що питання голосування не може розглядатися окремо від ситуації на фронті, дії воєнного стану та гарантій безпеки для громадян. Вибори під час активних бойових дій несуть значні ризики, оскільки мільйони людей перебувають за кордоном, частина територій тимчасово окупована, а інфраструктура в багатьох регіонах пошкоджена або зруйнована.
Чому Зеленський говорить саме про 60-денне перемир’я
За словами президента, короткострокова пауза в бойових діях не гарантує стабільності та не дає змоги провести прозоре голосування. Навіть якщо сторони домовляться про припинення вогню на кілька днів або тижнів, залишається ризик його порушення, ракетних ударів, атак безпілотників і загострення на окремих ділянках фронту. У таких умовах виборча кампанія може бути зірвана, а результати голосування поставлені під сумнів.
Шістдесятиденний термін розглядається як своєрідна перевірка готовності росії дотримуватися домовленостей. Якщо перемир’я буде стабільним, українські державні органи отримають час для розробки безпекових протоколів, уточнення виборчих списків та організації роботи дільниць. Водночас такий період не означає автоматичного початку виборів наступного дня. Для проведення голосування необхідно ухвалити низку рішень і забезпечити умови, за яких громадяни зможуть вільно висловити свою волю.
Президент підкреслює, що вибори мають бути справжніми, конкурентними та легітимними, а не формальністю, проведеною під тиском війни. Йдеться не лише про технічну організацію голосування, а й про захист виборців, кандидатів, членів виборчих комісій та спостерігачів.
Які перешкоди необхідно подолати
Однією з найбільших проблем залишається участь громадян, які були змушені залишити свої домівки через повномасштабне вторгнення. Внутрішньо переміщені особи можуть проживати в інших областях, ніж ті, де вони зареєстровані, а мільйони українців перебувають за межами країни. Для них потрібно забезпечити доступне й безпечне голосування, а також зрозумілий механізм підтвердження особи та виборчого права.
Окреме питання — участь військовослужбовців. Захисники України перебувають на бойових позиціях, у шпиталях, навчальних центрах або на ротації. Виборча система має враховувати специфіку їхньої служби, не створюючи додаткових ризиків для армії. Важливо також не допустити розголошення інформації, яка може допомогти противнику встановити місце перебування підрозділів.
Складною залишається ситуація на тимчасово окупованих територіях. Проведення там виборів можливе лише після відновлення українського контролю, перевірки безпекової ситуації та створення умов для вільного волевиявлення мешканців. Люди, які тривалий час перебували під окупацією, можуть зазнавати тиску, переслідувань або маніпуляцій. Тому питання їхньої участі у виборах потребуватиме окремого правового врегулювання.
Не менш важливим є відновлення виборчої інфраструктури. Частина дільниць пошкоджена, деякі приміщення використовуються для потреб оборони або гуманітарної допомоги. Державі доведеться перевірити реєстри, підготувати персонал, організувати охорону та забезпечити резервні канали зв’язку. У прифронтових районах навіть після припинення вогню можуть зберігатися мінна небезпека, ризики диверсій і проблеми з транспортом.
Вибори після війни: позиція влади та очікування суспільства
В Україні визнають необхідність демократичного оновлення влади, але водночас наголошують на недопустимості проведення виборів у небезпечних і нерівних умовах. Воєнний стан передбачає обмеження для виборчих процедур, а його скасування має бути пов’язане не лише з політичними домовленостями, а й із реальною оцінкою загроз.
Після припинення воєнного стану парламент і виборчі органи матимуть визначити календар підготовки до голосування. Політичним партіям знадобиться час для висунення кандидатів, формування штабів і проведення кампанії. Громадянам — можливість ознайомитися з програмами претендентів, взяти участь у дебатах і зробити усвідомлений вибір без постійної загрози обстрілів.
Зеленський пов’язує проведення виборів із гарантіями безпеки та тривалим припиненням бойових дій. Такий підхід має на меті не відкладати демократичні процедури без пояснення причин, а визначити конкретну умову, після виконання якої підготовка до голосування стане практично можливою. Стабільне 60-денне перемир’я може стати першим етапом для повернення країни до повноцінного політичного життя.
Водночас остаточне рішення залежатиме від розвитку подій на фронті, міжнародних домовленостей, позиції українського парламенту та готовності державних інституцій. Виборчий процес має бути організований так, щоб його визнавали громадяни в усіх регіонах України, а результати не викликали сумнівів через воєнні обмеження чи зовнішнє втручання.
Таким чином, умова для виборів в Україні полягає не просто у формальному оголошенні тиші, а в забезпеченні щонайменше 60 днів стійкого перемир’я, безпеки та можливості для рівної участі виборців. Президентська заява фактично визначає послідовність дій: спочатку надійне припинення вогню, далі — підготовка законодавчих і організаційних рішень, і лише після цього проведення демократичного голосування.