Роксолана Мережко
Цінову «стелю» на ринку електроенергії пропонують підняти до 18 000 грн/МВт-год. Представники асоціацій відновлюваної енергетики наголошують, що чинні прайс-кепи дедалі сильніше обмежують роботу ринку, знижують зацікавленість інвесторів і створюють перешкоди для запуску нових генерувальних потужностей. Йдеться не лише про сонячні та вітрові електростанції, а й про системи накопичення енергії, високоманеврову генерацію та проєкти, здатні підсилити енергетичну стійкість країни.
Прайс-кепи встановлюють максимальний рівень ціни, за яким електроенергія може продаватися на окремих сегментах ринку. Такий механізм покликаний захищати споживачів від різких цінових коливань, однак за умов дефіциту електроенергії він може мати протилежний ефект. Якщо гранична ціна не відображає реальної вартості ресурсу та витрат на його виробництво, учасники ринку втрачають економічні стимули збільшувати пропозицію.
За оцінками представників сектору ВДЕ, надто низькі обмеження не дають виробникам повною мірою використовувати періоди високого попиту. У години, коли системі бракує потужності, ціна мала б сигналізувати про необхідність додаткової генерації, накопичення та імпорту. Натомість фіксована «стеля» стримує цей сигнал і не дозволяє ринку належним чином винагородити тих учасників, які можуть швидко збільшити постачання електроенергії.
Чому низькі прайс-кепи гальмують інвестиції
Будівництво нових енергетичних об’єктів потребує значних капіталовкладень. Інвестор оцінює не тільки вартість обладнання, підключення до мережі та фінансування, а й майбутні доходи від продажу електроенергії. Якщо ціна штучно обмежена, прогнозована окупність проєкту погіршується. Для банків і фондів це означає вищі ризики, а для девелоперів — необхідність або відкладати запуск, або шукати додаткові гарантії.
Занизькі прайс-кепи фактично зменшують привабливість українського енергетичного ринку. Це особливо критично в умовах, коли енергосистема потребує швидкого відновлення та децентралізації. Пошкодження великих електростанцій і мережевої інфраструктури підвищують роль розподіленої генерації, але її розвиток неможливий без зрозумілих правил ціноутворення.
Для об’єктів відновлюваної енергетики проблема посилюється нестабільністю виробітку. Сонячні та вітрові станції залежать від погодних умов, а тому потребують балансування з боку гідро-, газової, біоенергетичної та іншої маневрової генерації. Додатковим рішенням можуть стати акумуляторні системи, які накопичують електроенергію в години надлишку та віддають її в мережу під час пікового споживання. Однак такі проєкти потребують чіткої економічної мотивації, якої за надто низьких граничних цін може не бути.
Представники асоціацій ВДЕ вважають, що підвищення цінової межі до 18 000 грн/МВт-год дасть змогу ринку краще реагувати на дефіцит і пікові навантаження. Водночас це не означає автоматичного зростання вартості електроенергії протягом усього дня. Прайс-кеп є саме максимально допустимою ціною, а фактична вартість залежить від балансу попиту та пропозиції, конкуренції між виробниками й ситуації в енергосистемі.
Як підвищення цінової стелі може вплинути на ринок
Збільшення прайс-кепу здатне покращити роботу внутрішньодобового та балансуючого ринків. Виробники отримають можливість точніше враховувати витрати на паливо, ремонти, резервування потужності та оперативне реагування. Для споживачів це створює більш прозорий сигнал щодо вартості електроенергії в різні години та стимулює переносити частину споживання на періоди нижчого навантаження.
Для бізнесу передбачувані ринкові сигнали важливі не менше, ніж сама ціна. Промислові підприємства, оператори критичної інфраструктури й великі комерційні споживачі можуть планувати власне навантаження, встановлювати системи накопичення або укладати довгострокові договори постачання. У результаті зменшується тиск на енергосистему в години піку, а виробники отримують стабільніший попит.
Водночас перегляд прайс-кепів має супроводжуватися запобіжниками від зловживань. Необхідні прозорі правила формування заявок, належний контроль за ринковою поведінкою учасників і зрозумілий механізм реагування на випадки маніпуляцій. Важливо також забезпечити баланс між інтересами виробників, постачальників і кінцевих споживачів, щоб підвищення граничної ціни не перетворилося на непрогнозоване навантаження для економіки.
Окрему увагу експерти пропонують приділити захисту вразливих категорій споживачів. Ринкове ціноутворення має поєднуватися з адресною підтримкою населення та механізмами, які не спотворюють конкуренцію. Загальне штучне стримування цін може тимчасово приховати проблему, але не вирішує питання дефіциту генерації, зношення обладнання та потреби в модернізації мереж.
Умови для запуску нової генерації
Підвищення прайс-кепів саме по собі не гарантує швидкої появи нових електростанцій. Для запуску інвестиційних проєктів потрібен комплекс рішень: доступ до фінансування, спрощення процедур підключення, страхування воєнних ризиків, гарантії розрахунків і довгострокова регуляторна стабільність. Проте адекватна цінова межа є одним із базових елементів цієї системи.
Нова генерація має бути різноманітною. Україні потрібні не лише великі енергетичні об’єкти, а й малі сонячні та вітрові станції, біоенергетичні установки, газопоршневі агрегати, когенераційні комплекси та промислові накопичувачі. Така структура дозволяє розподілити ризики, скоротити залежність від окремих об’єктів і швидше відновлювати електропостачання після пошкоджень.
Розвиток ВДЕ та накопичення електроенергії потребує ринку, у якому ціна відображає реальний дефіцит і цінність гнучкості. Якщо граничні значення залишатимуться занадто низькими, інвестори не матимуть достатніх стимулів вкладати кошти в нові потужності. Це може призвести до подальшого скорочення резервів і збільшення навантаження на наявну генерацію.
Запропонований рівень у 18 000 грн/МВт-год розглядається як крок до відновлення ринкових сигналів та пожвавлення інвестиційної активності. Його ефективність залежатиме від того, наскільки послідовно буде реалізована реформа, чи збережеться прозорість торгів і чи зможуть виробники оперативно отримувати оплату за поставлену електроенергію.
Для української енергетики перегляд прайс-кепів є частиною ширшого завдання — створити умови для швидкого відновлення, децентралізації та переходу до більш гнучкої системи. Від рішень щодо цінових обмежень залежить не тільки поточна торгівля електроенергією, а й темпи будівництва нової генерації, розвиток відновлюваної енергетики та здатність ринку відповідати на майбутні виклики.