Сергій Пономарьов
Росія продовжила удари по енергетичній інфраструктурі України, попри оголошене Дональдом Трампом так зване енергетичне перемир’я. У Кремлі заявили, що не вважають ці атаки порушенням домовленостей, оскільки запропонована американським президентом ініціатива нібито не містила чітких і погоджених умов.
Прессекретар президента росії Дмитро Пєсков спробував пояснити позицію Москви під час коментаря для російських медіа. За його словами, формулювання щодо припинення ударів по енергетичних об’єктах залишалися недостатньо конкретними, а тому кремль не погоджується з твердженнями, що російська сторона свідомо зірвала домовленість.
У Кремлі заявили про відсутність конкретики
Дмитро Пєсков стверджує, що запропоноване Дональдом Трампом енергетичне перемир’я не було належним чином деталізоване. Саме цим речник Владіміра путіна намагається виправдати продовження російських атак по українських теплоелектростанціях та інших об’єктах енергетичної системи.
За словами представника кремля, не можна говорити про недотримання домовленостей, якщо сторони нібито не визначили, які саме об’єкти мають бути захищені від ударів, у який період діє пауза та якими будуть механізми контролю за її виконанням. Така позиція фактично демонструє, що Москва трактує ініціативу у власних інтересах і використовує відсутність формалізованої угоди як привід для подальших атак.
Водночас для України наслідки російських дій є цілком конкретними. Удари по енергетичних об’єктах загрожують стабільності електропостачання, роботі теплопостачання та водоканалів, а також створюють додаткові ризики для цивільного населення. Особливо небезпечними такі атаки стають напередодні холодного сезону, коли пошкодження навіть окремих станцій може вплинути на функціонування цілих регіонів.
Російське міністерство оборони 14 жовтня повідомило про ураження Дарницької ТЕЦ-4, Київських ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, а також Трипільської теплоелектростанції у Київській області. Крім того, під удар, за заявами російської сторони, потрапили Харківська ТЕЦ-5 та Зміївська теплоелектростанція.
Ці заяви пролунали на тлі дискусії про можливе обмеження атак на критично важливу інфраструктуру. Москва називає свої удари військовими цілями, однак систематичні атаки на енергетичні об’єкти безпосередньо впливають на цивільне життя, роботу підприємств, медичних установ і житлових будинків.
Як Трамп описував енергетичне перемир’я
11 жовтня Дональд Трамп несподівано заявив про початок енергетичного перемир’я між росією та Україною. Американський президент повідомив, що сторони нібито погодилися не завдавати ударів по об’єктах енергетики. Однак уже тоді залишалося незрозумілим, чи була ця домовленість офіційно погоджена Києвом і Москвою, а також які саме об’єкти підпадали під запропоновані обмеження.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що українська сторона не отримувала підтвердження укладення такої угоди. Водночас Київ висловив готовність підтримати ініціативу, якщо росія справді припинить атаки на українську енергетичну інфраструктуру. Українська позиція полягала в тому, що будь-яка пауза має бути взаємною, зрозумілою та поширюватися на всі об’єкти, від яких залежить життєдіяльність населення.
Однією з причин плутанини стало різне трактування самого поняття «енергетичне перемир’я». За повідомленнями, Дональд Трамп міг мати на увазі передусім взаємне припинення ударів по нафтопереробних заводах. У такому разі йшлося б не про всю енергетичну систему, а про окремий тип промислових об’єктів.
Для України така версія є особливо проблемною, оскільки на її території фактично функціонує лише один великий нафтопереробний об’єкт — Кременчуцький нафтопереробний завод. Російські війська неодноразово атакували його з початку повномасштабного вторгнення. Натомість росія має значно більшу кількість нафтопереробних підприємств, які також ставали цілями українських ударів.
Таким чином, навіть вузьке трактування перемир’я створює нерівні умови для сторін. Україна наполягає на необхідності захистити всю критичну енергетичну інфраструктуру, тоді як російська сторона намагається обмежити можливі зобов’язання лише окремими категоріями об’єктів.
Удари по енергетиці як сигнал кремля
Продовження обстрілів після заяви Трампа стало сигналом не лише для України, а й для Сполучених Штатів. Володимир Зеленський назвав російські атаки демонстрацією неповаги Москви до американської сторони. На думку Києва, якщо кремль справді прагнув би зменшити інтенсивність бойових дій, він міг би щонайменше припинити удари по об’єктах, які забезпечують базові потреби цивільного населення.
Заява Пєскова свідчить про іншу тактику. Росія не відкидає саму ідею переговорів, але водночас залишає за собою можливість довільно тлумачити їхні умови. Спочатку кремль може посилатися на відсутність офіційного документа, потім — на невизначеність переліку об’єктів, а згодом — на нібито відповідь на українські дії. Такий підхід дозволяє Москві підтримувати видимість дипломатичного процесу, не відмовляючись від воєнного тиску.
Для української енергосистеми це означає збереження постійної загрози. Навіть за відсутності масштабної ракетної кампанії російські війська можуть завдавати ударів по окремих теплоелектростанціях, підстанціях, газових об’єктах та іншій інфраструктурі. Кожне пошкодження потребує термінового ремонту, залучення резервних потужностей і додаткових ресурсів для підтримки стабільної роботи системи.
Енергетичне перемир’я могло б зменшити ризики для мільйонів людей, однак для цього необхідні чіткі правила. Йдеться про точний перелік об’єктів, визначений строк дії домовленостей, взаємність обмежень і зрозумілий механізм фіксації порушень. Без таких умов будь-які політичні заяви залишаються предметом різних трактувань.
Наразі позиція кремля демонструє, що Москва не визнає порушення домовленості, про яку заявив Трамп, і продовжує виправдовувати удари по українській енергетиці. Україна, зі свого боку, наголошує: припинення атак має бути реальним, а не декларативним. Саме від готовності росії виконувати конкретні зобов’язання залежатиме, чи стане оголошене перемир’я дієвим кроком до зниження інтенсивності війни, чи залишиться лише політичною заявою.