Тихон Гулевичук
Росія дедалі частіше використовує повітряний простір сусідніх держав для польотів ударних безпілотників і ракет. Такі інциденти фіксують не лише поблизу України, а й на території Молдови та країн НАТО. Аналітики Інституту вивчення війни вважають, що йдеться не тільки про можливі помилки під час атак. Систематичні порушення кордонів можуть бути частиною ширшої стратегії кремля, спрямованої на перевірку реакції інших держав і поступове звикання світу до небезпечних провокацій.
Останній інцидент стався в Молдові 3 жовтня. Національна система моніторингу повітряного простору зафіксувала перетин державного кордону повітряними цілями приблизно у проміжку між 7:45 та 8:00. Згодом у кількох населених пунктах пролунали вибухи, а після падіння уламків виникли пожежі. Також повідомлялося про матеріальні збитки.
Що відомо про порушення повітряного простору Молдови
Президентка Молдови Мая Санду заявила, що повітряний простір країни порушили п’ять російських засобів повітряного нападу. Міністр оборони Анатолій Носатий уточнив, що серед них могли бути три ракети, ймовірно, баражуючі боєприпаси типу «Бандероль», а також два ударні безпілотники.
Фрагменти літальних апаратів виявили в районах Кеушень, Хинчешть, Аненій-Ной та Штефан-Воде. Окремі уламки також впали поблизу села Крокмаз. Молдовські військові додатково зафіксували ще один несанкціонований об’єкт. Він увійшов у повітряний простір країни з боку Одеської області, а приблизно за хвилину змінив напрямок і повернувся в бік Одещини.
Попри те, що частина повітряних цілей могла прямувати до української території, сам факт їхнього перебування над Молдовою створює серйозну загрозу. Будь-який безпілотник або уламок ракети може впасти на житлові будинки, об’єкти критичної інфраструктури чи цивільний транспорт. Крім того, такі ситуації змушують сусідні країни посилювати протиповітряну оборону та реагувати на кожне наближення невідомих об’єктів.
У молдовському Міністерстві закордонних справ засудили порушення повітряного простору та висловили рішучий протест представнику російської дипломатичної місії. У Кишиневі наголосили, що Москва має поважати суверенітет і територіальну цілісність Молдови, а також не допускати повторення подібних інцидентів.
Для Молдови це питання має особливе значення, оскільки країна не є членом НАТО і має обмежені можливості для самостійного відбиття масштабних повітряних атак. Водночас її географічне розташування робить молдовський повітряний простір потенційною зоною ризику під час російських ударів по Україні. Навіть короткочасний заліт дрона на територію країни може спровокувати політичну кризу та змусити Кишинів ухвалювати складні безпекові рішення.
Навіщо росія запускає дрони до країн НАТО
В ISW зазначають, що регулярні та дедалі інтенсивніші зальоти російських безпілотників у повітряний простір Молдови й держав НАТО можуть бути свідомою спробою Москви нормалізувати подібні порушення. Кремль, імовірно, прагне продемонструвати, що західні держави не готові до рішучої відповіді навіть у випадку прямого перетину їхніх кордонів.
Від початку повномасштабного вторгнення було зафіксовано щонайменше 20 подібних випадків. При цьому сім інцидентів сталися лише із серпня 2026 року. Така динаміка свідчить не про поодинокі помилки навігації, а про тенденцію, яка потребує окремої оцінки з боку європейських держав і військових структур.
Однією з цілей росії може бути перевірка готовності НАТО реагувати на повітряні загрози. Кожен новий заліт дозволяє російським військовим спостерігати, як швидко країни Альянсу виявляють цілі, чи піднімають у повітря винищувачі, які засоби перехоплення застосовують і наскільки узгодженими є дії союзників. Отримана інформація може використовуватися для планування майбутніх атак або гібридних операцій.
Іншим завданням є психологічний тиск. Росія намагається створити в суспільствах сусідніх країн відчуття постійної небезпеки, але водночас уникати кроку, який однозначно сприймався б як прямий напад на НАТО. Політ дрона над територією держави Альянсу або падіння уламків поблизу кордону дає кремлю можливість підвищувати напруженість, не переходячи до відкритого військового зіткнення.
Також такі інциденти можуть бути пов’язані з прагненням росії нав’язати власне трактування правил безпеки. Якщо порушення повітряного простору залишаються без жорстких наслідків, Москва може вирішити, що подібну практику дозволено продовжувати. У результаті небезпечні польоти безпілотників поступово сприйматимуться як звичайний супутній ефект війни, а не як серйозне порушення суверенітету.
Аналітики вказують і на ще один аспект. Росія може навмисно прокладати маршрути ударних засобів поблизу кордонів НАТО, щоб змусити Альянс витрачати ресурси на постійний моніторинг та перехоплення. Для європейських країн це означає додаткове навантаження на радари, системи протиповітряної оборони, авіацію та підрозділи швидкого реагування.
Чому серія інцидентів становить загрозу для Європи
Небезпека полягає не лише в можливих руйнуваннях після падіння безпілотника. Подібні випадки підвищують ризик помилкового рішення або випадкового зіткнення. Якщо дрон буде знищений над густонаселеною територією, його уламки можуть спричинити значно більші наслідки, ніж сам політ. Окрему проблему становлять об’єкти, які складно ідентифікувати в умовах масованої атаки або перешкод для роботи навігаційних систем.
Для країн НАТО порушення повітряного простору з боку росії є випробуванням принципу колективної безпеки. Альянс має відрізняти випадкове відхилення маршруту від навмисної провокації, але кожен випадок потребує швидкої перевірки. Надмірно м’яка реакція може підштовхнути Москву до нових ризикованих дій, тоді як необережна відповідь здатна спричинити небезпечну ескалацію.
Схожі випадки вже фіксувалися в Румунії, яка межує з Україною. В одному з інцидентів поблизу українського кордону впав повітряний об’єкт, імовірно, ударний безпілотник. Після падіння виникла пожежа, хоча даних про загиблих, постраждалих або значні руйнування не надходило. Для Бухареста такі події є нагадуванням про те, що війна росії проти України безпосередньо впливає на безпеку всього Чорноморського регіону.
Сукупність подібних епізодів свідчить, що росія використовує не тільки ракетні удари по Україні, а й ширший набір інструментів тиску. Польоти дронів до Молдови та країн НАТО можуть мати розвідувальний, психологічний і провокаційний характер одночасно. Саме тому європейські держави змушені посилювати контроль повітряного простору, вдосконалювати обмін даними та готувати спільну відповідь на повторні порушення.
За оцінкою ISW, головний ризик полягає в тому, що Москва може сприйняти відсутність негайних наслідків як дозвіл на подальше розширення зони небезпеки. Якщо такі інциденти стануть регулярними, вони створять нову нестабільну реальність на східному фланзі Європи. Саме тому кожен заліт російського безпілотника до повітряного простору Молдови чи держави НАТО потребує не замовчування, а чіткої фіксації, розслідування та узгодженої міжнародної реакції.