Всеволод Чабанець
Російські окупаційні війська продовжують намагатися закріпитися в Куп’янську на Харківщині, однак їхня присутність у місті залишається обмеженою. Представник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов повідомив, що в межах населеного пункту можуть перебувати близько кількох десятків військовослужбовців РФ. За попередніми оцінками, йдеться орієнтовно про 60 окупантів.
За словами військового представника, росіяни не контролюють Куп’янськ повністю та не мають можливості вільно пересуватися містом. Українські Сили оборони продовжують виявляти ворожі групи, ізолювати їх одна від одної та завдавати ударів по позиціях противника. Через це окупанти змушені діяти невеликими підрозділами, ховатися в будівлях і намагатися уникати прямого зіткнення.
Росіяни намагаються зайти до Куп’янська через Голубівку
Одним із напрямків, який використовують російські війська для проникнення до міста, залишається район сусідньої Голубівки. Окупанти намагаються просуватися через цей населений пункт, використовуючи невеликі штурмові групи. Їхня мета полягає у створенні додаткових маршрутів для перекидання особового складу, боєприпасів і техніки.
Водночас просування противника ускладнене українською обороною. Сили оборони контролюють ключові ділянки місцевості, спостерігають за пересуванням російських військових за допомогою безпілотних систем і завдають вогневого ураження по виявлених цілях. Будь-яка спроба окупантів переміститися відкритими ділянками або сформувати більшу групу одразу привертає увагу українських військових.
Важливу роль у стримуванні ворога відіграє розвідка. Українські підрозділи фіксують місця перебування загарбників, визначають їхні маршрути та передають інформацію для подальшого ураження. Це не дає росіянам зосередити сили в одному районі та організувати повноцінний штурм міста.
Чому ситуація в Куп’янську залишається складною
Куп’янськ має важливе значення для російського командування через своє розташування та транспортні комунікації. Контроль над містом дозволив би окупантам створити зручніші умови для подальшого тиску на українські позиції в Харківській області. Саме тому противник регулярно намагається посилити активність на цьому напрямку, залучаючи піхотні групи, безпілотники, артилерію та авіацію.
Проте сама наявність російських військових у межах міста не означає, що Куп’янськ захоплений. За оцінкою Віктора Трегубова, окупанти залишаються розрізненими та не можуть говорити про встановлення контролю над населеним пунктом. Їхня присутність має осередковий характер, а окремі групи фактично опинилися під постійним тиском українських підрозділів.
Російські військові можуть використовувати цивільну інфраструктуру для укриття та спроб спостереження за українськими позиціями. Через це ситуація потребує особливої обережності з боку Сил оборони, адже бойові дії точаться в умовах міської забудови. У таких районах складніше швидко визначити чисельність противника, його озброєння та реальні наміри.
Крім того, росіяни намагаються діяти приховано. Частина особового складу пересувається малими групами, використовує підвали, зруйновані будівлі та складки місцевості. Така тактика має ускладнити роботу української розвідки й створити враження масштабнішої присутності, ніж є насправді. Водночас невеликі групи окупантів мають обмежені можливості для тривалого утримання позицій без стабільного постачання.
Українські військові продовжують стримувати противника
Українські підрозділи не дозволяють російським військам перетворити окремі проникнення на повномасштабне захоплення Куп’янська. Оборона міста передбачає не лише відбиття штурмів, а й пошук та знищення диверсійних і розвідувальних груп, які намагаються закріпитися в житлових кварталах.
За словами Трегубова, ситуація залишається динамічною, тому кількість окупантів у місті може змінюватися. Російське командування намагається поповнювати втрати та перекидати нові групи на передові ділянки, однак українські військові докладають зусиль, щоб не допустити накопичення сил противника. Оцінка приблизно у 60 російських військовослужбовців стосується конкретної ситуації на момент повідомлення й може надалі уточнюватися.
Найближчі спроби ворога, ймовірно, будуть пов’язані з пошуком слабких місць в українській обороні та розширенням зон проникнення через Голубівку. Окупанти можуть посилити використання безпілотників, артилерії та малих піхотних груп. Водночас відсутність суцільного контролю над Куп’янськом змушує російські війська діяти обережно й витрачати значні ресурси на підтримку навіть невеликих підрозділів.
Куп’янськ залишається під контролем України, а російські військові, які проникли до міста, не сформували там стійкого угруповання. Українські Сили оборони продовжують знищувати противника, не даючи йому розширити присутність і перетворити локальні спроби просування на масштабну операцію.