Роксолана Мережко
Міністр закордонних справ росії Сергій Лавров знову виступив із заявами, якими Москва намагається виправдати відмову від тимчасового припинення вогню в Україні. За словами російського дипломата, кремль нібито побоюється, що пауза на фронті буде використана Києвом для відновлення військового потенціалу та отримання нових поставок озброєння від партнерів.
Слова Лаврова активно цитують російські пропагандистські медіа. У традиційній для кремля риториці відповідальність за продовження бойових дій перекладають на Україну та європейські держави. Російська сторона намагається представити можливе перемир’я не як шанс зупинити загибель людей і руйнування, а як небезпечну для себе паузу, під час якої українська армія нібито отримає перевагу.
Чому Москва відкидає ідею перемир’я
Головним аргументом російського посадовця стала теза про те, що Україна начебто використає припинення вогню для підготовки до нових бойових дій. Лавров заявив, що після паузи українська сторона «знову накачається зброєю» і зможе продовжити опір із більшою силою. Таким чином кремль намагається переконати власну аудиторію, що будь-яка домовленість про тишу є вигідною лише Києву.
Однак подібні пояснення фактично демонструють небажання росії брати на себе зобов’язання щодо припинення атак. Замість конкретної відповіді на пропозиції про перемир’я Москва висуває нові претензії та створює умови, за яких переговорний процес постійно відсувається. У публічних заявах російських чиновників дедалі частіше звучить думка, що припинення вогню можливе лише після виконання вимог кремля.
Окремо Лавров поскаржився на політичні умови, які обговорює українська влада. Російський міністр назвав неприйнятними вимоги президента України Володимира Зеленського щодо проведення виборів. У Москві намагаються використати тему українського виборчого процесу як додатковий аргумент для критики Києва, хоча в умовах воєнного стану проведення загальнонаціональних виборів має серйозні безпекові та правові обмеження.
Російська пропаганда подає це питання відірвано від реалій війни. Водночас в Україні неодноразово наголошували, що вибори можуть відбутися лише після створення необхідних умов для безпеки громадян, участі військовослужбовців і внутрішньо переміщених людей, а також після завершення дії воєнного стану відповідно до законодавства.
Заяви Лаврова свідчать, що кремль прагне пов’язати припинення бойових дій із політичними поступками України. Це дозволяє російській владі уникати прямої відповіді на ключове питання: чи готова росія реально зупинити удари по українських містах, енергетичних об’єктах і цивільній інфраструктурі.
Лавров уже не вперше виправдовує відмову від тиші
Це не перша заява Сергія Лаврова, у якій він намагається пояснити, чому росія не погоджується на тимчасове перемир’я. Раніше очільник російського зовнішньополітичного відомства цинічно стверджував, що український президент нібито не заслуговує на перепочинок. Подібна формула є частиною інформаційної кампанії, спрямованої на знецінення будь-яких дипломатичних ініціатив Києва.
Тоді російський чиновник також заявляв, що Європа нібито використає період припинення вогню для передачі Україні нових партій зброї. Москва традиційно називає військову підтримку України головною перешкодою для миру, хоча саме росія розпочала повномасштабне вторгнення та продовжує завдавати ударів по українській території.
Фактично кремль намагається представити допомогу Україні як причину війни, а не як відповідь на російську агресію. Така позиція суперечить логіці мирного врегулювання, адже держава, яка захищається, не може погодитися на припинення підтримки, залишаючись під загрозою нових атак.
Побоювання росії щодо посилення української армії також можна розглядати як визнання ефективності міжнародної допомоги. Постачання озброєння дозволяє Україні захищати міста, стримувати наступальні дії російських військ і зменшувати ризики для цивільного населення. Саме тому Москва прагне переконати партнерів України, що підтримка нібито заважає завершенню війни.
Водночас реальне припинення вогню не потребує складних пояснень чи додаткових умов. Для цього росія має припинити обстріли та підтвердити готовність дотримуватися домовленостей. Якщо ж Москва використовує будь-яку паузу для висування нових вимог, це свідчить не про прагнення до миру, а про спробу отримати військову або політичну перевагу.
Як в Україні відповіли на заяви російського дипломата
В українському зовнішньополітичному відомстві вже відреагували на подібну риторику російського міністра. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга наголосив, що кожна заява Лаврова може стати частиною доказової бази для міжнародного правосуддя. Йдеться про публічні висловлювання посадовця держави-агресора, які демонструють ставлення російського керівництва до війни та її наслідків.
За словами Сибіги, очільник російського МЗС фактично вже забезпечив собі місце перед міжнародним трибуналом за злочин агресії. Українська сторона послідовно наголошує, що відповідальність мають нести всі російські посадовці, які ухвалювали рішення про напад, забезпечували його дипломатичне прикриття або виправдовували воєнні злочини.
Україна зі свого боку підтверджувала готовність до реальних кроків для деескалації. Зокрема, Київ підтримував ідею енергетичного припинення вогню, яке могло б зменшити ризики для цивільних людей та критичної інфраструктури. Президент Володимир Зеленський зазначав, що Україна готова діяти дзеркально, якщо росія також припинить атаки на енергетичні об’єкти.
Однак Москва продовжує ігнорувати такі пропозиції. Попри розмови російського керівництва про мир, російські війська щодня зберігають загрозу для українських міст і цивільного населення. Удари по енергетичній системі, житлових районах та інших об’єктах критичної інфраструктури створюють додаткові гуманітарні наслідки й ускладнюють життя мільйонів людей.
Заяви Лаврова про небажання давати Україні «перепочинок» фактично підтверджують, що росія не готова до безумовного припинення агресії. кремль продовжує використовувати дипломатичну риторику для виправдання військових дій, перекладаючи відповідальність на Україну, Європу та її міжнародних партнерів. Водночас Київ наполягає: справжня деескалація можлива лише тоді, коли росія припинить атаки та почне виконувати домовленості, а не використовуватиме переговори для висування нових ультиматумів.