Пономарьова Мар'яна
Український стендап дедалі частіше стає не лише майданчиком для жартів, а й простором гострих суспільних дискусій. Коміки говорять про мову, війну, релігію, стосунки, гендерні ролі та особисту відповідальність. Водночас провокативний формат нерідко виходить за межі сцени: окремі виступи стають приводом для публічних вибачень, скасування концертів, видалення відео та навіть перевірок правоохоронців. На тлі нового скандалу навколо Фелікса Редьки та скасування його виступів в українських містах зібрали найгучніші історії, які обговорювали глядачі та користувачі соцмереж.
Фелікс Редька: мовні суперечки та скасування концертів
Фелікс Редька опинився в центрі уваги після новини про скасування його концерту у Львові. Виступ мав відбутися 29 жовтня 2026 року в Центрі Довженка, однак організатори повідомили про неможливість проведення заходу. Згодом стало відомо, що подібна ситуація виникла також із виступами коміка в Івано-Франківську та Хмельницькому.
Причиною суспільної реакції стали попередні висловлювання Редьки про мовне питання, деколонізацію та культурну спадщину. Частина аудиторії вважала його жарти недоречними в умовах повномасштабної війни та активного переходу українців на українську мову. Інші слухачі, навпаки, наголошували, що стендап за своєю природою передбачає іронію, перебільшення та незручні теми.
Серед епізодів, які найчастіше згадували в обговореннях, були жарти про мовний перехід російськомовних українців, висловлювання щодо князя Володимира, іронічні репліки про демонтаж пам’ятника Булгакову та історія з фотографією із Суджі. Комік заявляв, що частину його слів вирвали з контексту, а сценічні образи та жарти не варто ототожнювати з його поглядами на всі суспільні процеси.
Сам Редька стверджував, що про скасування виступу у Львові дізнався вже після ухвалення рішення. На його думку, відмова в оренді комунального майданчика потребує зрозумілого пояснення, адже публічні дискусії не повинні автоматично перетворюватися на заборону культурних подій. Водночас критики коміка переконані, що майданчики мають право враховувати репутаційні ризики та реакцію місцевої громади.
Провокативні жарти про стосунки, релігію та особисті межі
Окремий резонанс викликала історія навколо проєкту «Леви на джипі». У квітні 2025 року Костянтин Трембовецький і Микола Зирянов під час випуску шоу «Срач» обговорювали інтимні стосунки та ситуацію, коли один із партнерів не має бажання. Формат передбачав гостру дискусію, однак частина глядачів сприйняла аргументи учасників як виправдання тиску або ігнорування згоди у стосунках.
Після хвилі критики спірний фрагмент прибрали з випуску. Учасники пояснювали, що розмова відбувалася в межах провокативного шоу, де спеціально порушують незручні теми. Водночас Андрій Лузан, співзасновник проєкту, публічно дистанціювався від озвученої позиції. Цей випадок продемонстрував, що аудиторія дедалі уважніше оцінює не лише сам жарт, а й те, які моделі поведінки він може нормалізувати.
Ще гучніша історія сталася з Антоном Стенюком у 2024 році. Комік отримав хвилю критики через жарт, у якому згадувалися мусульмани та юдеї. На ситуацію відреагували представники мусульманської спільноти, голова Меджлісу Рефат Чубаров та уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Після цього Стенюк перепросив і видалив фрагмент виступу.
Історія набула не лише медійного, а й правового розголосу. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею, що стосується порушення рівноправності громадян. У грудні 2024 року справу закрили через відсутність складу кримінального правопорушення. Проте навіть без судового вироку цей епізод став важливим сигналом для індустрії: жарти на тему релігії та етнічної ідентичності можуть мати наслідки далеко за межами клубної сцени.
Подібні дискусії виникали й навколо шоу «Медичні історії», яке ведуть Славік Мартинюк, Богдан Вахнич і Назар Шебела. Один із гостей розповів історію про оголену пацієнтку під наркозом, додавши до неї двозначний натяк. Глядачі розкритикували не тільки оповідача, а й команду проєкту, яка залишила фрагмент у фінальному монтажі.
Після суспільної реакції ведучі перепросили та видалили спірний епізод. Вони пояснили, що після запису додатково запитували гостя про обставини історії, а той запевнив: жодних дій щодо жінки не було. Проте ситуація показала, наскільки важливими для гумористичного контенту є приватність, згода та редакційна відповідальність.
Виїзд за кордон, дописи в соцмережах і відповідальність коміків
Один із найгучніших скандалів українського стендапу розгорівся у 2023 році навколо Андрія Щегеля. Комік виїхав з України за дозволом, який передбачав концертну діяльність, однак не повернувся. В інтерв’ю він розповідав про отримані повістки та називав рішення інших чоловіків служити в армії їхнім особистим вибором.
Такі слова викликали різку реакцію суспільства. У період, коли українські військові захищають державу, публічні заяви про втечу, мобілізацію та відповідальність цивільних сприймаються особливо болісно. Щегель пояснював, що його висловлювання могли бути вирвані з контексту, однак це не зупинило критику. Організатор, через якого оформлювали дозвіл на виїзд, згодом звернувся до суду та вимагав від коміка матеріальної компенсації.
У 2025 році в центрі уваги опинився Тарас Яремій. Він опублікував у Threads грубий допис про дівчат, які використовують емоджі в Instagram, а також додав скриншоти чужих сторінок. Публікація швидко поширилася, після чого її видалили. Сам комік заявив, що його акаунт могли зламати, проте частина користувачів поставилася до такого пояснення скептично.
Цей випадок вкотре нагадав, що соцмережі для публічної людини фактично є продовженням сцени. Навіть якщо допис подається як жарт, він може бути сприйнятий як реальна позиція автора. Особливо це стосується публікацій із персональними даними, скриншотами приватних сторінок або принизливими висловлюваннями щодо певної групи людей.
Гучні скандали українського стендапу свідчать про зміну правил гри. Глядачі більше не готові беззастережно приймати будь-яку провокацію як прояв свободи слова. Вони очікують від коміків розуміння контексту, поваги до особистих меж і готовності відповідати за власні висловлювання. Водночас суспільство продовжує сперечатися, де проходить межа між цензурою, критикою та природними наслідками невдалого жарту.
Скасований концерт Фелікса Редьки став черговим прикладом цієї складної розмови. Для одних це прояв тиску на артиста та обмеження свободи творчості, для інших — закономірна реакція на висловлювання, які вважають образливими або недоречними. Очевидно лише одне: український стендап розвивається разом із суспільством, а кожен новий скандал змушує індустрію уважніше ставитися до тем, формулювань і наслідків публічної комедії.