Всеволод Чабанець
Професор міжнародної політики Інституту Клінтона Університетського коледжу Дубліна Скотт Лукас вважає, що цієї зими росія може зробити ставку на масштабні повітряні атаки, намагаючись виснажити Україну та створити тиск на її суспільство. На думку експерта, кремль не демонструє готовності до реального припинення війни, однак водночас стикається з проблемами на фронті, в економіці та під час набору нових військових.
В інтерв’ю експерт проаналізував суперечливі сигнали з Вашингтона, можливі розбіжності всередині команди Дональда Трампа, перспективи переговорів між Україною, росією та США, а також значення українських контрнаступальних дій. Окрему увагу він приділив загрозі зимового терору, атакам на енергетичну інфраструктуру та необхідності посилення протиповітряної оборони.
Суперечливі сигнали США та спроби домовитися з кремлем
За словами Скотта Лукаса, дискусії у Вашингтоні щодо завершення російсько-української війни демонструють відсутність єдиного підходу. Частина американських посадовців, зокрема представники розвідувальних, військових, дипломатичних і фінансових структур, може виступати за подальшу підтримку України та переговори про припинення вогню на нинішній лінії фронту.
Водночас існує інша позиція, прихильники якої розглядають війну передусім через призму можливих економічних домовленостей із росією. Саме в цьому контексті з’являються пропозиції щодо послаблення санкцій в обмін на звільнення політичних в’язнів або відновлення окремих торговельних контактів. Лукас називає такі ідеї суперечливими, адже Москва офіційно заперечує сам факт існування політичних в’язнів.
На думку аналітика, подібні сигнали можуть свідчити про розкол у підходах американської адміністрації. Одна група прагне домогтися від кремля завершення агресії та переходу до змістовних переговорів. Інша, ймовірно, шукає передусім можливості для великої політичної або економічної угоди, не ставлячи на перше місце відповідальність росії за окупацію українських територій, воєнні злочини та масові атаки по цивільних об’єктах.
Експерт вважає, що Москва намагатиметься використовувати такі розбіжності у власних інтересах. Російська дипломатія може переконувати окремих представників США в тому, що поступки кремлю нібито здатні швидко наблизити мир. Однак без готовності росії погодитися на припинення вогню та реальні гарантії безпеки для України зустрічі лідерів навряд чи матимуть практичний результат.
Лукас також звертає увагу на те, що укладення економічних угод із росією до завершення вторгнення стало б серйозним політичним ризиком для Вашингтона. Такі кроки могли б бути сприйняті як винагорода агресору, тоді як Україна продовжує зазнавати ударів і захищати свою територію.
Чому росія може посилити зимовий терор проти України
Одним із ключових висновків Скотта Лукаса є припущення, що росія не відмовилася від плану зламати український опір за допомогою масованих повітряних атак. Кремль може розраховувати, що тривалі удари по енергетичній системі, житлових кварталах, навчальних закладах і телекомунікаціях призведуть до виснаження населення.
Російське командування, за оцінкою експерта, може сподіватися на виникнення внутрішнього тиску на українську владу. Йдеться про спробу змусити громадян вимагати припинення опору через перебої з електроенергією, опаленням, зв’язком і водопостачанням. Водночас Лукас наголошує: такий розрахунок може виявитися помилковим, адже українське суспільство вже неодноразово демонструвало здатність витримувати масштабні випробування.
Окремою проблемою стає розвиток російських безпілотників. Москва вдосконалює конструкції ударних дронів, роблячи їх швидшими, потужнішими та складнішими для перехоплення. Якщо раніше значна частина атак складалася з великих груп безпілотників, то тепер росія може використовувати реактивні апарати, здатні швидко наближатися до цілі та завдавати значної шкоди.
Загроза полягає не лише у можливому ураженні енергетичних об’єктів. Російські атаки по цивільній інфраструктурі, освітніх установах і наукових закладах свідчать про прагнення тероризувати населення та бити по українській культурі. Такі об’єкти не мають законного військового значення, тому їх обстріли є частиною стратегії залякування і руйнування нормального життя.
У цій ситуації Україна потребує більшої кількості засобів протиповітряної оборони, ефективних перехоплювачів і технологій для боротьби з новими типами дронів. Йдеться не про можливість повністю зупинити кожну атаку, а про зменшення масштабів руйнувань, захист критичної інфраструктури та збереження життя людей.
Експерт називає прийдешню зиму одним із найважливіших етапів війни. Якщо Україна вистоїть під час нового періоду повітряного терору, позиції кремля можуть суттєво послабитися. Росія буде змушена враховувати, що її стратегія не принесла очікуваного результату, а українське суспільство не погодилося на капітуляцію.
Стан російської армії, операція «Вівальді» та перспективи фронту
На суходолі росія продовжує атакувати українські позиції, однак, за оцінкою Лукаса, не демонструє ознак підготовки до масштабного вирішального прориву. Однією з причин є значні втрати особового складу та складнощі з поповненням армії. Водночас українські сили проводять локальні контрнаступальні операції, змушуючи російське командування перекидати резерви на різні напрямки.
Операція «Вівальді» на Лиманському напрямку стала важливим сигналом для обох сторін. Українські військові змогли повернути контроль над частиною територій і спростувати російські заяви про нібито безперервне просування окупаційних сил. На думку експерта, особливе значення має те, що росія не змогла швидко провести ефективний контрудар і повернути втрачені позиції.
Це не означає автоматичної перемоги України чи остаточного перелому на фронті. Лінія бойового зіткнення залишається нестабільною, а ситуація на окремих ділянках може змінюватися. Проте локальні успіхи української армії демонструють: російські війська не є непереможними, а їхні заяви про повний контроль над територіями часто не відповідають реальній ситуації.
Ще одним показником проблем росії є обмежений масштаб мобілізаційних заходів. Кремль може уникати оголошення великої хвилі мобілізації через страх перед негативною реакцією всередині країни. Після попередніх спроб набору військових значна кількість росіян виїжджала за кордон, намагаючись уникнути відправлення на фронт.
Нова масштабна мобілізація могла б стати для кремля не лише військовим, а й політичним викликом. Населення дедалі довше живе в умовах війни, зростання цін, високих відсоткових ставок та економічної невизначеності. Відсутність швидкої перемоги посилює питання: заради чого громадяни мають ризикувати життям у чужій країні.
Тому росія може робити ставку на іншу модель ведення війни: утримувати зайняті позиції, продовжувати локальні атаки та посилювати повітряні удари по Україні. Такий підхід дозволяє кремлю уникати різкого збільшення чисельності армії, але водночас створює довготривалу загрозу для українських міст.
Економічні проблеми також поступово впливають на російські розрахунки. Дефіцит бюджету, повільне або відсутнє зростання економіки, інфляція, високі кредитні ставки та втрати на фронті формують для Москви дедалі складніше середовище. Проте ці труднощі не обов’язково одразу змусить володимира путіна зупинити війну. Кремль може й надалі сподіватися, що час працює на Росію, а Україна та її партнери зрештою втомляться від протистояння.
Саме тому Україні необхідно поєднувати військову стійкість, міжнародну підтримку та захист цивільної інфраструктури. Російський зимовий терор має отримати відповідь не лише у вигляді посиленої ППО, а й через подальший тиск на російську військову машину, зокрема на її логістику, паливну інфраструктуру та виробничі можливості.
Скотт Лукас переконаний, що головна мета України на найближчий період полягає у тому, щоб пережити нову хвилю атак і довести кремлю неможливість перемоги. Якщо росія не зможе зламати український опір узимку, навесні можуть з’явитися кращі умови для предметних переговорів. Однак тривале припинення вогню стане реалістичним лише тоді, коли Москва зрозуміє: продовження агресії не дає їй стратегічної переваги.