Пономарьова Мар'яна
Заступник командира легіону «Свобода росії» Максиміліан Андронніков із позивним Цезар заявив, що кремль може зробити зимовий період черговим етапом масштабного терору проти України. За його словами, російське керівництво не відмовляється від спроб зламати українське суспільство ударами по містах, енергетичній інфраструктурі та цивільних об’єктах.
Військовий вважає, що така тактика є наслідком нездатності російської армії досягти вирішальних результатів безпосередньо на полі бою. Коли окупаційні війська не можуть швидко прорвати українську оборону, кремль намагається перенести основний тиск на мирне населення. Розрахунок, на думку Цезаря, полягає в тому, щоб виснажити українців, посилити страх і змусити суспільство вимагати поступок.
Росія намагається перетворити зиму на зброю проти України
Цезар назвав нинішню фазу війни «війною міст». Російські війська продовжують завдавати ракетних, дронових і балістичних ударів по населених пунктах, намагаючись створити для українців постійну атмосферу небезпеки. Під ударом опиняються житлові квартали, лікарні, навчальні заклади, транспортна інфраструктура, ринки та об’єкти енергетики.
На переконання представника легіону, кремль прагне не лише завдати матеріальної шкоди. Основна мета російського керівництва — психологічний тиск. У Москві можуть розраховувати, що люди, які щодня потерпатимуть від обстрілів, перебоїв із електропостачанням і проблем із теплом, вимагатимуть від влади припинити опір на умовах росії.
Російська стратегія базується на припущенні, що страх і втома здатні змінити політичну позицію українців. Однак, як зазначив Цезар, настрої в українському суспільстві свідчать про протилежне. Люди справді втомилися від війни, але водночас усвідомлюють, що односторонні поступки агресору не гарантують ані безпеки, ані тривалого миру.
Військовий розповів, що під час спілкування з цивільними часто чує не готовність капітулювати, а злість і рішучість чинити опір. Українці можуть боятися нових атак, перебувати в укриттях і жити в складних побутових умовах, проте це не означає, що вони погодяться на вимоги кремля.
Цезар навів приклад жінки, яка заявила, що готова перечікувати обстріли в метро, але не хоче, щоб Україна відмовлялася від боротьби. На його думку, подібна позиція характерна для значної частини суспільства. Саме тому спроби росії зламати українців терором можуть мати зворотний ефект, посилюючи ненависть до агресора та підтримку Сил оборони.
Окремо Андронніков звернув увагу на ситуацію на фронті. За його оцінкою, російські війська не всюди мають однакові можливості для наступу. На окремих напрямках окупанти продовжують атакувати, але на інших змушені відступати або втрачати раніше захоплені позиції. Зокрема, він вважає, що частина результатів тривалого російського наступу на Лиманському напрямку була нівельована.
Посилення атак по містах військовий пов’язує саме з проблемами російської армії на полі бою. Якщо командування не може продемонструвати переконливі перемоги на фронті, воно намагається створити ілюзію сили через масовані удари по тилу України. Водночас такі атаки не наближають Росію до заявлених цілей, а лише збільшують масштаби руйнувань і кількість воєнних злочинів.
У Кремлі можуть зневажати військову логіку
Аналітики неодноразово припускали, що росія може відмовлятися від перемир’я та продовжувати терор протягом зими, сподіваючись домогтися капітуляції України навесні. Проте, за словами Цезаря, дії кремля не завжди можна пояснити традиційними категоріями військової доцільності.
Раціональне військове планування передбачає оцінку ресурсів, втрат, темпів наступу та можливих наслідків операцій. Російська система ухвалення рішень, як вважає Андронніков, працює інакше. У ній політична воля Владіміра путіна часто має більшу вагу, ніж реальний стан армії, економіки чи суспільства.
Військові командири в росії, за оцінкою Цезаря, не мають достатньої свободи, щоб заперечувати президенту або відмовлятися від очевидно провальних наказів. Генерал, який повідомляє про неможливість виконання завдання чи надмірні втрати, ризикує втратити посаду, потрапити під переслідування або стати винним у провалі.
Цезар переконаний, що справжня військова честь полягає в готовності захистити своїх солдатів від злочинного та безглуздого наказу. На його думку, в історії росії були офіцери, здатні відкрито протистояти політичному керівництву. Серед таких постатей він згадав Льва Рохліна та Олександра Лебедя, яких протиставив нинішньому командуванню.
Представник легіону не заперечує, що в російській армії досі можуть залишатися розумні та порядні військові. Однак, як стверджує Андронніков, вони не мають реального впливу на стратегічні рішення. Система, побудована на страху, лояльності та придушенні незгоди, не залишає простору для критичного аналізу.
Саме тому путін може продовжувати війну навіть тоді, коли її ціна для росії постійно зростає. За словами Цезаря, російський президент фактично діє як людина, яка веде власну країну до виснаження. Війна послаблює армію, погіршує демографічну ситуацію, руйнує міжнародні зв’язки та створює дедалі більшу залежність від силових методів управління.
Війна може вдарити по економіці та стабільності росії
Цезар вважає, що Владімір путін уже мав можливість зупинити бойові дії на умовах, які були б для нього значно вигіднішими, ніж майбутні перспективи. Проте кремль, на його переконання, не скористався цим шансом, оскільки прагне отримати більше, ніж здатен досягти військовим шляхом.
Таку поведінку Андронніков порівняв із сюжетом відомої казки про рибалку та рибку. Постійне збільшення вимог зрештою може призвести до ситуації, коли росія втратить навіть те, що мала на початку. Замість зміцнення позицій країна-агресорка ризикує зіткнутися з масштабними проблемами всередині держави.
Серед можливих наслідків він назвав подальше руйнування нафтопереробної та промислової інфраструктури, зниження доходів, поглиблення дефіциту ресурсів і зростання навантаження на бюджет. Чим довше триває війна, тим більше коштів кремль змушений витрачати на армію, виплати військовим, відновлення пошкоджених об’єктів і підтримку регіонів.
Окрему небезпеку становить залучення до війська дедалі більшої кількості людей. Примусова або прихована мобілізація дозволяє російському командуванню тимчасово компенсувати втрати, але водночас посилює соціальне напруження. До армії потрапляють громадяни, які не обов’язково поділяють цілі кремля та можуть не розуміти, заради чого їх відправляють на фронт.
Андронніков припустив, що зростання втрат і погіршення умов життя можуть у майбутньому спричинити протестні настрої навіть серед військових. Він не виключає сценарію, за якого частина російських силовиків або мобілізованих почне виступати проти власного керівництва. Водночас це лише прогноз, а його реалізація залежатиме від масштабів кризи та здатності режиму контролювати суспільство.
Військовий наголосив, що майбутня зима буде важкою і для України. Російські удари можуть створити нові проблеми з електроенергією, теплом і водопостачанням. Наслідки атак відчувають усі українські родини, зокрема й сім’я самого Цезаря, яка також живе під загрозою обстрілів.
Попри це, заступник командира легіону «Свобода росії» зберігає оптимізм. Він вважає, що Україна здатна витримати чергову хвилю російського тиску завдяки стійкості суспільства, роботі Сил оборони та підтримці тилу. Росія, навпаки, поступово витрачає власні ресурси й дедалі більше залежить від рішень одного політичного керівника.
На думку Цезаря, головне завдання України взимку — вистояти, зберегти єдність і не дозволити кремлю нав’язати власний сценарій. Навіть найскладніші дні не означають поразки, якщо держава продовжує чинити опір. Війна може тривати довше, ніж хотілося б, але кожен день, який Україна вистоює, водночас збільшує ціну агресії для росії.