Роксолана Мережко
Мирні переговори між Україною та росією наразі не дали очікуваного результату, однак говорити про їхній остаточний зрив передчасно. Сторони залишаються на принципово різних позиціях, а кремль продовжує робити ставку на військовий тиск замість реальних компромісів. Політолог Володимир Фесенко вважає, що найближчим часом дипломатичний процес, найімовірніше, розвиватиметься повільно, а основна увага буде зосереджена на ситуації на полі бою.
За словами експерта, росія прагне нав’язати власний сценарій завершення війни. Для цього Москва використовує не лише військові удари, а й політичні заяви, інформаційні кампанії та спроби впливати на рішення західних партнерів України. У таких умовах переговори фактично стають інструментом тиску, а не майданчиком для пошуку взаємоприйнятного рішення.
Що буде далі з мирними переговорами
На думку Володимира Фесенка, у найближчі місяці не варто очікувати на суттєвий прорив у мирних переговорах. Переговорний процес опинився у складному становищі через відсутність готовності росії до реальних поступок. Кремль може погоджуватися на обговорення лише за умови, що Україна прийме неприйнятні для себе вимоги, зокрема щодо територій, безпеки та обмеження власних оборонних можливостей.
Найближчі кілька місяців, імовірно, будуть періодом переважно військового та політичного протистояння. Україна має вистояти, посилити власні позиції та зробити так, щоб продовження війни ставало для росії дедалі дорожчим. Саме зміна балансу сил може згодом змусити кремль повернутися до серйозного дипломатичного діалогу.
Політолог наголошує, що переговори рідко стають результативними тоді, коли одна зі сторін вважає, ніби здатна досягти всіх цілей лише за допомогою сили. Російське керівництво поки що не демонструє готовності відмовитися від максималістських вимог. Тому будь-які заяви про швидке завершення війни потрібно сприймати обережно.
Водночас відсутність швидкого прогресу не означає, що дипломатичні канали більше не працюють. Контакти між державами, консультації з партнерами та обговорення можливих форматів майбутніх переговорів можуть тривати навіть у період активних бойових дій. Однак для переходу від консультацій до конкретних домовленостей потрібні значно сприятливіші умови.
Чому позиція Дональда Трампа впливає на ситуацію
Окремим фактором, який ускладнює переговорний процес, є позиція Дональда Трампа. Він неодноразово закликав Україну припинити удари по російських нафтопереробних підприємствах. Такі заяви створюють для Києва додатковий дипломатичний тиск, адже Україна змушена одночасно відстоювати право на самооборону та зберігати підтримку Сполучених Штатів.
Фесенко зазначає, що поведінка Трампа часто може здаватися непослідовною або хаотичною. Його публічні заяви не завжди означають остаточне рішення американської адміністрації. Вони можуть бути частиною політичної тактики, спробою вплинути на сторони конфлікту або сигналом для американської аудиторії.
Для України це означає необхідність діяти максимально обережно. Києву важливо пояснювати американським політикам і суспільству, що удари по військових та енергетичних об’єктах, які забезпечують агресію, розглядаються як елемент захисту від російських атак. Українська сторона також має демонструвати готовність до дипломатії, але не ціною відмови від права захищати власне населення.
Якщо росія посилюватиме повітряні атаки, Україна не може залишатися без відповіді. Ідеться не лише про військову реакцію, а й про посилення міжнародного тиску, розширення санкцій та активнішу роботу з партнерами. Будь-які обмеження для України мають супроводжуватися реальними кроками проти держави-агресора, інакше вони можуть створити нерівні умови.
Експерт порівнює нинішню ситуацію з мінним полем. Один необережний крок або різка заява можуть спричинити нове загострення у відносинах між Україною та Сполученими Штатами. Саме тому українській дипломатії доводиться одночасно працювати з адміністрацією президента США, Конгресом, представниками обох партій та громадською думкою.
Як вибори у США можуть змінити політичний баланс
Ще одним важливим фактором можуть стати майбутні вибори до Конгресу Сполучених Штатів. Їхні результати здатні суттєво вплинути на можливості Дональда Трампа проводити зовнішню та внутрішню політику. Якщо республіканці втратять контроль над Палатою представників, президенту буде складніше просувати власні ініціативи та формувати єдину позицію щодо війни в Україні.
Ще складнішою для американського президента стане ситуація у разі втрати контролю і над Сенатом. Тоді опоненти Трампа отримають більше інструментів для розслідувань, блокування окремих рішень та політичного тиску. Водночас говорити про можливий імпічмент можна лише як про політичний ризик, а не як про гарантований сценарій.
Якщо демократи отримають більшість в обох палатах Конгресу, у Вашингтоні може посилитися внутрішньополітичне протистояння. Для України це створює як ризики, так і нові можливості. З одного боку, американська політика може стати менш прогнозованою. З іншого — Конгрес здатен відігравати важливу роль у збереженні військової та фінансової підтримки України.
Києву доведеться працювати не лише з Білим домом, а й з оновленим складом Конгресу. Важливо підтримувати контакти з американськими законодавцями, пояснювати наслідки російської агресії та доводити, що допомога Україні відповідає інтересам не тільки Європи, а й Сполучених Штатів.
Внутрішня політична криза у США могла б мати наслідки для всього світу. У такій ситуації увага американської влади може переміститися на внутрішні проблеми, а зовнішньополітичні рішення ухвалюватимуться повільніше. Для України це означало б необхідність розраховувати не на один центр підтримки, а посилювати співпрацю з європейськими державами та іншими міжнародними партнерами.
Попри складність обставин, говорити про остаточний крах мирних переговорів не варто. Дипломатичний процес може бути призупинений, змінити формат або перейти у непублічну площину. Однак реальні домовленості стануть можливими лише тоді, коли росія зрозуміє, що продовження війни не наближає її до поставлених цілей.
Найближчий період, імовірно, буде для України часом випробувань. Важливими залишатимуться стійкість суспільства, підтримка армії, єдність партнерів і здатність держави вести одночасно військову та дипломатичну боротьбу. Мирні переговори не зірвалися остаточно, але для їхнього відновлення потрібні сильніші позиції України та реальна готовність росії відмовитися від агресивного сценарію.