Пономарьова Мар'яна
Заяви Дональда Трампа щодо можливості проведення виборів в Україні під час повномасштабної війни, а також його ідея так званого «енергетичного перемир’я» викликають дедалі більше запитань у міжнародних партнерів Києва. На думку політичного експерта Артема Бронджукова, подібні сигнали не враховують реалій війни та можуть створити небезпечну ілюзію, начебто поступки росії здатні швидко привести до миру.
В ефірі 24 Каналу політолог зазначив, що політика загравання з Владіміром путіним не зменшує загрозу, а навпаки – заохочує російське керівництво продовжувати агресію. Якщо кремль не бачить чіткої ціни за удари по цивільних і критичній інфраструктурі, він сприймає дипломатичні сигнали не як заклик до припинення війни, а як прояв слабкості Заходу.
Саме тому, за словами експерта, Дональд Трамп фактично «пиляє гілку», на якій сидять Сполучені Штати, європейські держави та весь демократичний світ. Будь-яка домовленість, яка дозволяє росії зберігати військовий потенціал і водночас обмежує можливості України для самозахисту, може мати наслідки далеко за межами українського фронту.
Чому «енергетичне перемир’я» може бути вигідним росії
Окрему увагу Артем Бронджуков приділив ініціативі щодо взаємного припинення ударів по нафтопереробних підприємствах. На перший погляд така пропозиція може видаватися кроком до зниження напруження. Однак у нинішніх умовах вона не гарантує припинення російських атак по українських містах, житлових кварталах, електростанціях, тепломережах і водогонах.
Проблема полягає в тому, що так зване енергетичне перемир’я фактично зводиться до формули «НПЗ за НПЗ». Водночас росія має значно більшу та розгалуженішу мережу нафтопереробних підприємств. Для неї тимчасове припинення атак на такі об’єкти може стати способом стабілізувати постачання пального для армії, транспорту та промисловості. Україна ж у разі обмеження ударів по російських об’єктах ризикує втратити один із небагатьох інструментів тиску на агресора.
Ще більш нерівною така домовленість є через характер російської війни. Російські війська щодня завдають ударів по енергетичній системі України, намагаючись залишити мільйони людей без світла, опалення та води. Якщо домовленість стосуватиметься лише окремої категорії промислових об’єктів, але не передбачатиме реального захисту цивільної інфраструктури, вона не буде повноцінним перемир’ям.
Замість тиску на російського диктатора американський президент фактично може створювати для нього додатковий простір для маневру та підживлювати його небезпечні амбіції, – наголосив політолог. На його переконання, торгівля з агресором без чітких гарантій і механізмів покарання не наближає завершення бойових дій. Вона лише переконує кремль, що навіть після нових злочинів можна розраховувати на поступки.
Російське керівництво вже неодноразово демонструвало, що використовує переговорні паузи для перегрупування військ, накопичення ракет і підготовки нових наступальних операцій. Тому будь-яка ініціатива щодо припинення ударів має враховувати не декларації Москви, а її реальні дії. Без цього домовленість може перетворитися на односторонню перевагу для росії.
Нова загроза для українських міст
За оцінкою експерта, напередодні холодного сезону Україна може зіткнутися з новою хвилею масованих атак на енергетичну інфраструктуру. Росія традиційно намагається використати зиму як зброю, розраховуючи на те, що тривалі перебої з електропостачанням, опаленням і водою посилять гуманітарні проблеми та психологічний тиск на населення.
У зоні особливого ризику перебувають великі міста, зокрема Київ, Дніпро та Одеса. Удар по ключових енергетичних об’єктах може мати каскадний ефект: зупинка електропостачання впливає на роботу насосних станцій, систем опалення, лікарень, громадського транспорту та підприємств. Навіть нетривале знеструмлення в холодну пору року створює серйозні труднощі для мільйонів людей.
Найуразливішими залишаються літні люди, люди з інвалідністю, сім’ї з маленькими дітьми та громадяни, які не мають доступу до автономного опалення. Для них відсутність тепла й води – це не просто побутова незручність, а безпосередня загроза здоров’ю та життю. Саме тому питання посилення протиповітряної та протиракетної оборони має бути одним із головних у переговорах України із союзниками.
Водночас важливо розуміти, що захист енергетики не обмежується передачею окремих систем протиповітряної оборони. Україні також потрібні ракети-перехоплювачі, засоби радіоелектронної боротьби, мобільні вогневі групи, обладнання для швидкого ремонту мереж і резервні джерела живлення. Комплексна підтримка дозволяє не лише збивати ракети, а й швидше відновлювати інфраструктуру після атак.
Бронджуков вважає, що європейські партнери мають відмовитися від пасивного спостереження та чітко визначити свою позицію. Якщо США або окремі американські політики демонструють готовність до сумнівних компромісів із кремлем, Європа повинна посилювати власну обороноздатність і підтримку України, а не чекати, поки небезпека безпосередньо наблизиться до її кордонів.
Чому поступки путіну не ведуть до завершення війни
Однією з ключових проблем нинішньої дискусії є спроба представити війну як конфлікт, який можна завершити кількома простими домовленостями. Проте росія розпочала агресію не через відсутність переговорного майданчика. Її метою залишається підпорядкування України, знищення її незалежності та відновлення власного впливу на країни Східної Європи.
Тому навіть припинення окремих ударів не означатиме автоматичного завершення війни. Без політичних, військових та економічних гарантій Москва може використати паузу для підготовки нового наступу. Історія попередніх домовленостей свідчить, що російська влада здатна публічно погоджуватися на обмеження, а потім порушувати їх, коли вважає, що отримала вигідніші умови.
Політичний експерт також звертає увагу на небезпеку риторики про вибори в Україні під час воєнного стану. Проведення виборчого процесу в умовах постійних ракетних атак, окупації частини територій і переміщення мільйонів громадян може поставити під сумнів його безпеку та легітимність. Кремль, своєю чергою, неодмінно спробує використати будь-які організаційні проблеми для інформаційних атак проти української держави.
Це не означає, що Україна відмовляється від демократичних процедур. Навпаки, українське суспільство зацікавлене у збереженні демократичних інститутів, однак вибори мають відбуватися у правових і безпечних умовах. Рішення про їх проведення не може ухвалюватися під зовнішнім тиском або як частина політичного торгу з агресором.
Володимир Зеленський у розмовах із лідерами Європейського Союзу, Канади та НАТО продовжує наголошувати на необхідності військової допомоги, посилення протиракетної оборони та забезпечення України сучасними засобами захисту. На думку експерта, саме така підтримка здатна змінити розрахунки кремля, тоді як односторонні поступки лише відкладають нову фазу агресії.
Якщо Захід прагне справжнього миру, він має демонструвати не втому й нерішучість, а єдність і готовність захищати міжнародне право. Стабільність США та Європи безпосередньо залежить від здатності зупинити Росію в Україні. Інакше політичні рішення, які сьогодні можуть здаватися спробою швидко знизити напруження, завтра обернуться значно масштабнішою загрозою для всього вільного світу.