Зоряна Білокрай
Міністерство економіки України розглядає можливість змінити правила бронювання працівників підприємств оборонно-промислового комплексу. Йдеться про зниження граничного рівня бронювання до 85% для компаній, які Міністерство оборони визнало критично важливими для функціонування економіки та забезпечення потреб держави. Ініціатива вже викликала занепокоєння представників оборонної галузі, адже виробники вважають, що нові обмеження можуть ускладнити роботу підприємств у період активного нарощування виробництва.
Про відповідні плани повідомили представники Ради зброярів. За їхніми даними, проєкт постанови Кабінету Міністрів направили на погодження між міністерствами. Документ передбачає, що підприємства оборонно-промислового комплексу зможуть бронювати не всіх військовозобов’язаних працівників, а щонайбільше 85% від їхньої кількості.
Чому підприємства ОПК виступають проти зниження бронювання
Представники галузі наголошують, що для оборонного виробництва важливе значення має не лише кількість працівників, а й наявність сформованих команд із необхідною кваліфікацією. На підприємствах працюють інженери, конструктори, технологи, оператори складного обладнання, фахівці зі складання, ремонту, контролю якості та випробування продукції. Багато таких спеціалістів опановують специфічні процеси протягом тривалого часу.
У Раді зброярів вважають, що обмеження бронювання до 85% не враховує реальних кадрових потреб оборонного виробництва. Втрата навіть частини працівників може призвести до порушення виробничих ланцюгів, зменшення обсягів випуску озброєння, перенесення термінів постачання та додаткового навантаження на тих, хто залишиться на підприємствах.
Оборонні компанії працюють в умовах постійного зростання попиту з боку Сил оборони України. Виробники розширюють потужності, запускають нові напрямки, створюють додаткові цехи та освоюють сучасні технології. Паралельно триває локалізація виробництва комплектуючих, зменшення залежності від імпортних постачань і збільшення частки української техніки та озброєння у забезпеченні війська.
Для виконання цих завдань підприємствам потрібні стабільні колективи. Нових працівників доводиться не просто знайти, а й навчити роботі з обладнанням, внутрішніми технологічними картами та вимогами до продукції військового призначення. У багатьох випадках підготовка фахівця займає місяці або навіть роки, а швидка заміна мобілізованого співробітника неможлива.
У галузевій спільноті зазначають, що підприємства самостійно інвестують у підготовку кадрів, створення навчальних програм і підвищення кваліфікації персоналу. Тому бронювання розглядають не як пільгу для бізнесу, а як інструмент збереження виробничої спроможності держави. Від кадрової стабільності безпосередньо залежать темпи виготовлення продукції та здатність підприємств виконувати оборонні замовлення.
Які ризики бачать виробники озброєння
У разі запровадження нового ліміту підприємства можуть зіткнутися з додатковою невизначеністю. Бізнесу буде складніше планувати розширення виробництва, укладати довгострокові контракти та гарантувати виконання замовлень у визначені строки. Особливо чутливими до змін можуть стати компанії, які мають вузькопрофільних спеціалістів або працюють над технологічно складною продукцією.
Представники Ради зброярів наголошують, що працівники оборонно-промислового комплексу становлять незначну частину від загальної кількості заброньованих в Україні. За оцінкою галузевої організації, їхня частка не перевищує 10%. Водночас саме ці люди залучені до виробництва, ремонту та модернізації техніки, виготовлення боєприпасів, розробки нових зразків і забезпечення роботи критично важливих підприємств.
Учасники ринку вважають, що за наявності проблем із неправомірним бронюванням необхідно перевіряти конкретні підприємства та конкретні підстави, а не встановлювати однакове обмеження для всієї оборонної галузі. Такий підхід, на їхню думку, дасть змогу виявляти порушення без ризику послабити підприємства, які реально виконують державні оборонні замовлення.
Представники галузі також звертають увагу на те, що підприємства ОПК уже проходили процедури перевірки критичності. За наведеними даними, близько 14% компаній, які проходили відповідний перегляд, не підтвердили свій статус. У Раді зброярів це називають свідченням того, що механізм контролю вже працює та може застосовуватися для оцінювання окремих підприємств.
Водночас виробники критикують спосіб підготовки нових правил. За їхніми словами, представники оборонної промисловості дізналися про можливі зміни після того, як проєкт постанови передали на міжвідомче погодження. На думку учасників ринку, рішення, що безпосередньо впливають на виробничі потужності та виконання оборонних контрактів, мають готуватися із залученням профільних асоціацій і підприємств.
Чого очікує оборонна промисловість від уряду
Галузеві об’єднання закликають зберегти можливість стовідсоткового бронювання для працівників підприємств, які фактично забезпечують потреби Сил оборони. На їхню думку, це дозволить зберегти виробничі команди, продовжити інвестиції в розширення потужностей і планувати виконання нових державних замовлень.
Водночас представники оборонного сектору не заперечують необхідності контролю за використанням механізму бронювання. Йдеться про те, щоб право на бронювання мали лише працівники, без яких підприємство не може належно виконувати критично важливі завдання. Однак такий контроль, як вважають виробники, повинен бути адресним і заснованим на реальних показниках роботи компанії.
Для уряду питання бронювання залишається балансом між потребами мобілізації та необхідністю підтримувати економіку й оборонне виробництво. З одного боку, держава прагне забезпечити комплектування Сил оборони. З іншого — без фахівців на підприємствах неможливо стабільно виготовляти та ремонтувати озброєння, техніку й інше майно для фронту.
Остаточні параметри нових правил можуть змінитися під час погодження проєкту постанови. Підприємства ОПК очікують відкритого обговорення та пояснення того, як саме запропоноване зниження ліміту вплине на виконання оборонних контрактів. Для галузі принциповим залишається питання збереження працівників, які мають унікальні компетенції та безпосередньо залучені до зміцнення обороноздатності України.