Іранська економіка тримається на криптовалюті: WSJ з'ясував, яка монета найпопулярніша

Розслідування The Wall Street Journal відкриває нові деталі про те, як Іран використовує цифрові активи як інструмент виживання під міжнародними санкціями. У статті йдеться про масштабну мережу крипторахунків, контрольовану владою, та про те, яка саме монета стала найпопулярнішою серед іранців і державних структур.

Іранська економіка тримається на криптовалюті: WSJ з'ясував, яка монета найпопулярніша

За даними розслідування, центральну роль у цій механіці відіграє Корпус вартових ісламської революції (КВІР), який акумулює та перераспреділяє цифрові активи. Система працює як тіньовий платіжний канал: доходи від транзиту нафти та інших товарів конвертуються в криптовалюту, що дозволяє обходити класичні банківські маршрути і уникати замороження коштів. Найбільш затребуваною цифровою одиницею, зі слів аналітиків і користувачів бірж, виявився стейблкоїн Tether, прив'язаний до долара США. Саме він набув статусу "цифрового долара" для внутрішніх і зовнішніх розрахунків, адже дає стабільніший показник ціни в умовах девальвації національної валюти — ріалу.

Як працює криптоекосистема Ірану і хто за нею стоїть

Іранці масово переходять у цифрові активи, бо гроші у вигляді місцевої валюти швидко втрачають купівельну спроможність. На цьому тлі формується ціла інфраструктура: від майнінг-ферм, які використовують дешеву енергію, до бірж і приватних гаманців. Але головною відмінністю іранської моделі стало централізоване втручання — військово-політичні структури активно долучилися до процесу. За даними WSJ, КВІР не лише контролює велетенський обсяг транзакцій, а й використовує криптовалюту для фінансування закупівель і, за твердженням західних експертів, — для нарощування впливу у регіоні.

Аналітики посилаються на конкретні механізми: Іран встановив тариф за прохід танкерів через Ормузьку протоку у вигляді плати в цифровій валюті — по одному долару в крипті за барель. Така формула дозволяє швидко збирати значні суми, але створює й серйозні логістичні проблеми для перевізників, які не готові миттєво конвертувати та зберігати великі обсяги токенів.

Наслідки для населення, бізнесу та міжнародної безпеки

Для пересічних громадян криптовалюти стали своєрідним рятувальним кругом: купівля Tether дозволяє зберегти заощадження від гіперінфляції. Місцева біржа Nobitex, яка налічує мільйони акаунтів, зазнає інтенсивних навантажень під час кризових подій — наприклад, під час авіаударів населення масово виводило кошти. Ці процеси підкреслюють, що цифрові платформи стали важливою частиною повсякденних економічних відносин у країні.

Однак для судноплавних компаній і міжнародних контрагентів ситуація менш однозначна. Оператори танкерів стикаються з технічними і юридичними бар'єрами: купівля великих обсягів стейблкоїнів у короткі строки, питання надійного зберігання приватних ключів, ризики конфіскації або санкційних переслідувань — все це підвищує вартість та складність операцій. У відповідь США та їхні партнери активізують роботу з розриву криптоінфраструктури, тож під тиском опинилися й закордонні біржі, які допомагали проводити транзакції для іранських структур.

Вашингтон уже вводив санкції проти платформ, які, за твердженням Міністерства фінансів США, сприяли транзакціям на суму близько мільярда доларів. Список заходів включає блокування доступу, заморожування активів та юридичні кроки проти посередників. Це показує, що боротьба з використанням криптовалюти як інструменту обходу санкцій стає пріоритетом міжнародної політики.

У підсумку, Іранська модель демонструє, наскільки швидко цифрові активи можуть перетворитися на стратегічний ресурс для держави, що опинилася під фінансовою ізоляцією. КВІР перетворив крипторинок на елемент національної політики, а звичайні громадяни — на спосіб захисту заощаджень. Водночас міжнародні регулятори загострюють нагляд, а судноплавні компанії шукають шляхи адаптації або відмови від ризикових маршрутів. Протистояння між державними інтересами, приватними користувачами та глобальними регуляторами лише загострить роль криптовалют у геоекономічній грі найближчими роками.