Всеволод Чабанець
Google тимчасово призупинила прийом нових заявок у межах програми винагород за вразливості у відкритому коді. Причиною став різкий наплив автоматично створених звітів, значна частина яких виявилася недостовірною. У результаті інженери та фахівці з кібербезпеки витрачали час не на перевірку реальних проблем, а на сортування повідомлень, підготовлених генеративним штучним інтелектом.
Ситуація стала прикладом нової проблеми для індустрії: інструменти, які мали допомагати дослідникам швидше знаходити помилки, почали створювати додаткове навантаження на команди розробників. Через це користувачі та незалежні фахівці фактично залишилися без можливості надсилати нові звіти в одному з ключових напрямів Google Bug Hunters.
Штучний інтелект «зламав» перевірку коду
Автоматизовані системи на основі нейромереж дедалі частіше застосовують для аналізу програмного коду, пошуку підозрілих фрагментів і підготовки заявок про потенційні вразливості. Теоретично такі технології можуть значно прискорити роботу дослідників безпеки. Однак на практиці вони нерідко генерують переконливі, але помилкові висновки.
Багато заявок містили вигадані помилки, неправильне трактування логіки програм і так звані галюцинації нейромереж. У таких випадках штучний інтелект описує вразливість, якої насправді не існує, або приписує програмі функції, відсутні в її коді. Для команди безпеки кожне подібне повідомлення потребує ручної перевірки, а отже, забирає час, який міг бути використаний для аналізу справжніх загроз.
Представники Google пояснили, що пауза пов’язана зі значним зростанням автоматизованих заявок. Переважна більшість таких повідомлень виявилася недійсною. Компанія була змушена обмежити прийом нових звітів про продукти з відкритим кодом, щоб переглянути внутрішні правила, процедури перевірки та критерії оцінювання заявок.
Для дослідників це означає, що навіть добре підготовлений звіт може залишитися без швидкої відповіді. Коли потік помилкових повідомлень стає надто великим, фахівці змушені посилювати фільтрацію. Водночас надмірно суворі фільтри можуть створити іншу проблему — відхилення якісних заявок разом із неякісними.
Важливо, що обмеження не поширюється на всі напрями роботи Google у сфері кібербезпеки. Компанія продовжує приймати повідомлення про вразливості в ланцюгах постачання. Також дослідники можуть надсилати виправлення через програму Patch Rewards, де передбачені виплати за якісні зміни в коді. Окремий напрям залишається доступним для повідомлень про проблеми у хмарних сховищах через Cloud VRP.
Чому Google зупинила виплати за баги
Програма винагород за помилки у відкритому коді Google працює з серпня 2022 року. Її метою було заохотити незалежних дослідників перевіряти популярні бібліотеки, інструменти та компоненти, які використовують розробники по всьому світу. Розмір винагороди залежав від рівня небезпеки, якості опису та потенційного впливу вразливості.
Виплати за підтверджені помилки могли становити від 100 до 31 337 доларів. За весь час існування різних програм Google для білих хакерів корпорація спрямувала на винагороди понад 81,6 мільйона доларів. Лише у 2025 році компанія виплатила приблизно 17,1 мільйона доларів більш ніж 700 дослідникам. Цей показник був приблизно на 40 відсотків вищим, ніж роком раніше.
Тимчасова зупинка тому не означає, що Google відмовилася від співпраці з дослідниками безпеки. Швидше за все, компанія намагається адаптувати програму до нової реальності, у якій будь-який користувач може за кілька хвилин створити десятки або сотні заявок за допомогою генеративного сервісу.
Проблема полягає не лише в кількості повідомлень, а й у їхній зовнішній переконливості. ШІ здатен сформувати структурований текст із технічними термінами, описати нібито сценарій атаки та запропонувати спосіб виправлення. Для автоматичної системи такі звіти можуть виглядати якісними, але під час глибокої перевірки виявляється, що описана атака неможлива або не має практичного впливу.
Представники команди Google Bug Hunters заявили, що напрямок продовжать реформувати. Оновлену інформацію про подальші правила роботи обіцяють надати у першому кварталі 2027 року. Серед можливих змін можуть бути посилення вимог до доказів, обов’язкова демонстрація відтворюваного сценарію атаки, додаткова перевірка репутації дослідників і впровадження інструментів для виявлення масових автоматизованих заявок.
Проблема стосується всієї кібербезпеки
Google стала не першою великою організацією, яка зіткнулася з потоком недостовірних звітів, створених за допомогою штучного інтелекту. Раніше подібні труднощі виникали у розробників популярних програмних утиліт, технологічних корпорацій і платформ для пошуку вразливостей.
У деяких випадках команди повністю закривали або тимчасово обмежували програми винагород. Причина була однаковою: спеціалісти отримували надто багато повідомлень, які не містили нової інформації, дублювали вже відомі проблеми або описували неіснуючі загрози. Подібні тенденції фіксувалися і в програмах, пов’язаних із перевіркою продуктів Intel та Microsoft.
Для компаній це створює складний вибір. Повністю заборонити використання штучного інтелекту дослідниками практично неможливо, адже нейромережі можуть бути корисними під час аналізу великих обсягів коду. Водночас без чітких правил і людської перевірки автоматичні інструменти перетворюються на джерело інформаційного шуму.
Експерти очікують, що в майбутньому програми bug bounty вимагатимуть від учасників детальнішого підтвердження власних висновків. Простого опису потенційної помилки буде недостатньо. Досліднику, ймовірно, доведеться продемонструвати робочий приклад, пояснити реальний вплив проблеми та довести, що заявка не є копією вже відомого звіту.
Можуть змінитися і самі принципи нарахування винагород. Компанії здатні запровадити додаткові бонуси за унікальні дослідження, підтверджені експерименти та якісні виправлення. Водночас за масове надсилання неперевірених повідомлень можуть застосовуватися обмеження доступу або тимчасове блокування облікових записів.
Пауза Google демонструє, що розвиток генеративного штучного інтелекту впливає не лише на програмування, пошук інформації чи створення контенту. Він змінює правила роботи у кібербезпеці та змушує великі компанії переглядати взаємодію з незалежними фахівцями. Надалі цінуватиметься не кількість автоматично знайдених «багів», а здатність дослідника підтвердити реальність загрози, оцінити її наслідки та запропонувати практичне рішення.
Отже, Google не відмовляється від винагород за вразливості назавжди. Компанія намагається захистити програму від масового потоку помилкових заявок і зберегти її головну мету — пошук реальних проблем у програмному забезпеченні. Для користувачів це означає тимчасову невизначеність, а для всієї індустрії — необхідність знайти баланс між можливостями штучного інтелекту та відповідальністю людини за кожне повідомлення про безпеку.