Фінмоніторинг в Україні посилили: кого зачепить новий контроль транзакцій

З 2 лютого в Україні набув чинності оновлений порядок фінмоніторингу, який дає контролюючим органам більше інструментів для блокування підозрілих операцій та детальнішої перевірки контрагентів. Для бізнесу, банків та звичайних громадян це означає посилення уваги до руху коштів, більш жорсткі вимоги до звітності й швидшу реакцію на ризикові транзакції. У статті розбираємо, кого саме зачеплять зміни, яких операцій варто остерігатися і як підготуватися, щоб не потрапити під санкції чи блокування.

Фінмоніторинг в Україні посилили: кого зачепить новий контроль транзакцій

Зміни у правилах фінмоніторингу були ініційовані для підвищення прозорості фінансової системи та протидії відмиванню грошей, фінансуванню тероризму та іншим незаконним операціям. Тепер регулятори мають розширений перелік критеріїв для визначення ризикових транзакцій, більше повноважень щодо запитів інформації до банків та небанківських фінансових установ, а також механізми швидкої реакції — тимчасового блокування або обмеження операцій до завершення перевірки. Це зачепить не лише великі компанії, але й малі бізнеси, фрілансерів, власників інтернет-магазинів та фізичних осіб, що здійснюють значні грошові перекази.

Кого стосується посилення контролю

Перелік суб’єктів, на яких звернуть першочергову увагу, доволі широкий. Насамперед це банки та платіжні системи, адже через них проходить основний потік транзакцій. Проте нові правила також торкнуться:- підприємств, які працюють з великими обігами готівки (ресторани, торгівельні мережі, операції з дорогоцінними металами та нерухомістю);- компаній, що отримують або переказують кошти за кордон, особливо у високоризикові юрисдикції;- юридичних осіб зі складною структурою власності та частими змінами контрагентів;- фізичних осіб, якщо суми та частота переказів викликають підозру.Регулятори зможуть вимагати додаткові документи, проводити поглиблені перевірки контрагентів, аналізувати походження коштів та миттєво блокувати підозрілі операції. Для малого бізнесу це означає більшу адміністративну навантаження і потребу в прозорій фінансовій звітності.

Що робити бізнесу та громадянам

Щоб мінімізувати ризики блокування та непорозумінь з контролюючими органами, варто дотримуватися кількох простих правил:- вести вичерпну документацію на джерела коштів і договори з контрагентами; зберігати підтвердження оплат та рахунків-фактур;- впроваджувати внутрішні процедури перевірки клієнтів (KYC) і ризик-менеджменту, особливо для компаній, що працюють із великими або частими платежами;- повідомляти банк про очікувані великі транзакції та надавати супровідні документи за запитом, щоб уникнути автоматичного блокування;- для підприємців-початківців — обирати прозорі схеми розрахунків, уникати складних структур із численними пересиланнями через посередників;- скористатися консультацією юриста або фінансового консультанта при роботі з міжнародними платежами та ризикованими контрагентами.Для громадян важливо відстежувати свої банківські повідомлення, своєчасно відповідати на запити банку та зберігати докази походження значних сум, особливо при продажу майна або отриманні спадщини.

Посилення контролю транзакцій має на меті зробити фінансову систему безпечнішою, однак воно не має перетворюватися на перепону для законної економічної діяльності. Прозорість, своєчасна підготовка документів і готовність до співпраці з банком та регулятором — найкращий спосіб уникнути неприємностей. Бізнесу варто переглянути внутрішні політики відповідності, а громадянам — зберігати спокій і організованість у фінансових питаннях. У разі сумнівів — звертайтеся до фахівців, аби не ризикувати заблокованими рахунками чи штрафами.