Роксолана Мережко
Доцентку одного зі столичних університетів затримали за підозрою в незаконній зйомці позицій протиповітряної оборони України. За даними слідства, жінка фіксувала на смартфон військову техніку під час поїздки громадським транспортом, після чого оприлюднила відео на кількох власних сторінках у соціальних мережах. Правоохоронці наголошують: поширення подібних матеріалів може створювати серйозну загрозу для військових та всієї системи захисту міста.
Що відомо про затримання доцентки
Фігуранткою кримінального провадження стала доцентка одного з київських університетів. За матеріалами справи, під час руху маршрутного автобуса вона непомітно записувала на камеру мобільного телефона військову техніку, яка перебувала в полі зору. На відео могли потрапити об’єкти та елементи роботи протиповітряної оборони, інформація про які не призначена для публічного розголошення.
Після зйомки жінка, за версією слідства, розмістила відеоматеріали одразу на кількох своїх сторінках. Йдеться про акаунти у Facebook, Instagram, TikTok та YouTube. Таким чином, закриті відомості могли стати доступними широкому колу користувачів, а відео — швидко поширитися через копіювання, репости та збереження на інших сторінках.
У Службі безпеки України зазначають, що навіть короткий ролик, зроблений нібито випадково або з цікавості, може містити дані, які допомагають визначити місце розташування військових об’єктів, напрямок переміщення техніки або особливості роботи української ППО. У період повномасштабної війни така інформація становить особливу цінність для російських спецслужб і може бути використана для підготовки нових атак.
Публічне розміщення відео вже завдало шкоди державній безпеці, такий висновок, за інформацією правоохоронців, підтвердила спеціальна експертиза. Фахівці досліджували зміст оприлюднених матеріалів і встановлювали, чи могли вони розкрити дані про розміщення або діяльність українських сил оборони.
Яку підозру оголосили жінці
Слідчі повідомили киянці про підозру в несанкціонованому поширенні інформації про розташування Збройних Сил України або інших військових формувань. Йдеться про дані, які не були розміщені у відкритому доступі Генеральним штабом, Міністерством оборони чи іншими уповноваженими державними органами.
Правоохоронці нагадують, що під час війни відповідальність може наставати не лише за цілеспрямовану співпрацю з ворогом. Публікація матеріалів із координатами, орієнтирами, переміщенням військової техніки або результатами бойової роботи також може мати правові наслідки. Важливими під час розслідування є не тільки наміри автора, а й зміст поширених матеріалів, їхня доступність для сторонніх осіб та можлива шкода для обороноздатності держави.
Якщо провину доцентки доведуть у суді, їй може загрожувати до восьми років позбавлення волі. Водночас остаточне рішення щодо вини, кваліфікації дій та покарання ухвалюватиме суд. До набрання законної сили обвинувальним вироком жінка вважається невинуватою відповідно до презумпції невинуватості.
Комплексні заходи із викриття та документування ймовірного правопорушення проводили співробітники Служби безпеки України за процесуального керівництва Київської міської прокуратури. У межах слідства правоохоронці встановлюють усі обставини створення та поширення відео, а також перевіряють, чи могли матеріали потрапити до представників держави-агресора.
СБУ закликає не знімати роботу ППО
Служба безпеки України вкотре звернулася до громадян із закликом не фотографувати й не записувати роботу протиповітряної оборони. Також не можна публікувати наслідки ракетних і дронових атак до появи офіційних повідомлень, демонструвати місця падіння уламків, пересування військових підрозділів та інші деталі, які можуть допомогти противнику.
Особливу небезпеку становлять відео, на яких можна визначити місцевість за дорожніми знаками, будинками, мостами, промисловими об’єктами або іншими орієнтирами. Навіть якщо користувач не вказує геолокацію, сучасні технології аналізу зображень дають змогу встановити приблизне місце зйомки. Додаткову інформацію можуть розкрити час публікації, напрямок руху камери та послідовність роботи засобів протиповітряної оборони.
Громадянам радять не поширювати відео вибухів, звуків роботи систем ППО, запусків ракет або дронів, а також кадри з військовою технікою. Якщо такий матеріал уже з’явився в соціальних мережах, не варто його копіювати, зберігати чи пересилати в месенджерах. Найбезпечніше — повідомити про публікацію відповідним службам і дочекатися офіційної інформації.
Правоохоронці наголошують, що інформаційна безпека є важливою частиною оборони України. Один допис у соціальній мережі може швидко вийти за межі приватної сторінки та опинитися у відкритому доступі. Саме тому користувачам варто критично оцінювати кожну публікацію, особливо якщо вона стосується військових об’єктів, протиповітряної оборони або наслідків ворожих атак.
Затримання доцентки у Києві вкотре демонструє, що публічна зйомка позицій ППО не є безневинною цікавістю. Такі дії можуть створити ризики для захисників неба, цивільного населення та критичної інфраструктури. У період воєнного стану відповідальне поводження з інформацією залишається обов’язком кожного громадянина.