Канада боїться стати наступною ціллю Трампа — Bloomberg

Останні тижні в Оттаві спостерігають зростання тривоги через ескалацію певних кроків з боку США, що відгукуються далеко за межами звичних дипломатичних дискусій. За повідомленням Bloomberg, у канадських колах з’явилися думки про те, що країна може опинитися в центрі уваги Вашингтона після недавніх дій у Венесуелі та гучних погроз щодо Гренландії. Ця нова хвиля занепокоєнь змушує переглянути як зовнішньополітичні пріоритети, так і питання національної безпеки.

Раптові операції та риторика навколо Венесуели показали, що геополітичні пріоритети можуть змінюватися швидко, а подібні зміни нерідко супроводжуються непередбачуваними наслідками для сусідів Сполучених Штатів. Для Канада — країни з тісними економічними та безпековими зв’язками з США — такі кроки стали приводом для серйозного аналізу. У публікаціях і коментарях наголошують, що, попри союзницькі відносини, існують «особливі підстави» для настороженості: стратегічна конкуренція в Арктиці, економічні інтереси та внутрішня кон’юнктура американської політики можуть перетворити дружній державний діалог на більш агресивні політичні жести.

По-перше, географічна близькість та перехресні інтереси у Північній Америці роблять Канада природним об’єктом для внутрішньополітичних сигналів, які американська адміністрація може використовувати. По-друге, питання Арктики та прав на морські шляхи, зокрема інтереси навколо Гренландії та північних ресурсів, тепер мають підвищену політичну вагу. Третій фактор — міжнародна реакція на дії США у Венесуелі, де військові або політично агресивні кроки створили прецедент швидких і радикальних рішень. Канадські експерти побоюються, що аналогічні підходи можуть бути застосовані і до інших регіональних питання, де інтереси Канада можуть перетинатися з американськими.

Не менш важливим є внутрішньополітичний контекст у самому Вашингтоні. Політика, що відображає прагнення демонструвати силу або вирішувати питання експедиційно, може не враховувати делікатність союзницьких відносин. Це спричиняє ризик, що дипломатичні непорозуміння переростуть у більш серйозні інституційні конфлікти, які ударять по торгових ланцюгах, енергетичній співпраці та військовому партнерству.

У короткостроковій перспективі Оттава може посилити дипломатичні канали з Вашингтоном, водночас активізувавши консультації з іншими партнерами по NATO і з Європейським Союзом, щоб забезпечити підтримку принципів міжнародного права. Офіційні представники Канада можуть публічно наголосити на важливості передбачуваності та прозорості у прийнятті рішень, а також на неприпустимості односторонніх кроків, що підривають регіональну стабільність.

У середньостроковій перспективі можливі кроки щодо посилення обороноздатності північних регіонів, переоснащення прикордонних та арктичних сил, а також розширення розвідувального обміну з союзниками. Економічні інструменти, такі як диверсифікація ринків та посилення внутрішніх ланцюгів постачання, також можуть стати частиною стратегії зниження вразливості до зовнішніх шоків.

Політичні наслідки всередині країни також не можна ігнорувати: опозиція може використати ситуацію, щоб критикувати уряд за недостатню готовність до несподіваних викликів, а уряд — навпаки, мобілізувати громадську підтримку для посилення суверенітету і оборонної політики. Для бізнесу та інвесторів підвищена невизначеність означатиме більший акцент на сценарному плануванні та хеджуванні ризиків.

Незалежно від подальшого розвитку подій, головним завданням для Канада залишатиметься збереження балансу між тісною співпрацею з традиційними партнерами і захистом власних національних інтересів. У світі, де геополітичні рішення можуть змінюватися миттєво, відверте і конструктивне діалогове поле, а також проактивні кроки з безпеки і дипломатії — ключ до збереження стабільності для країни та регіону.