Сильний початок року вніс нові виклики для безпеки України: у перші тижні 2026 року спостерігається інтенсивна ескалація, що включає як масовані удари ракетою, так і впровадження модернізованих безпілотних комплексів. Аналіз доступних відкритих джерел свідчить, що супротивник досягнув безпрецедентної інтенсивності застосування балістичний обстрілів по критичній інфраструктурі, зокрема по енергооб'єктих, а також почав регулярне використання оновлених ударні дрониів із покращеними системами наведення та зв'язку. Ця стаття розглядає основні тренди, тактичні зміни та потенційні наслідки для цивільної інфраструктури й оборони.
Інтенсивність та цілі балістичних ударівУ січні 2026 року кількість атак з використанням балістичних ракет перевищила попередні показники, що свідчить про стратегічну мету — дестабілізацію енергетичної системи та створення тривалих перебоїв у постачанні електроенергії. Високоточні та менш точні системи застосовувалися паралельно, що ускладнювало протидію. Особливу увагу супротивник приділяв енергооб'єктиам, які забезпечують критичні потреби населення і промисловості: підстанціям, генераторам та лініям високої напруги. Наслідки таких ударів — тривалі відключення, шкода обладнанню та підвищений ризик вторинних аварій.
Така тактика має кілька цілей: розтягнути ресурси відновлення, створити психологічний тиск на місцеве населення і послабити економічну спроможність. Оборонним структурам доводиться балансувати між перехопленням ракет і логістикою забезпечення безпеки критичних об'єктів. На фоні цього зростає роль превентивних заходів: посилення фізичного захисту об'єктів, розосередження ключових потужностей і оперативне реагування на пошкодження.
Нові модифікації дронів та зміни в тактиціПаралельно з балістичними ударами зафіксовано активне застосування модернізованих ударні дрониів. Ці моделі відрізняються посиленою дальністю, покращеним алгоритмом автопілота та стійкістю до перешкод у системах навігації. Деякі варіанти оснащені комбінованими боєголовками для ураження як енергетичних вузлів, так і інфраструктурних об’єктів. Також зафіксовано інтеграцію вдосконалених систем зв'язку, що дозволяють коригувати траєкторії у польоті та підвищують ймовірність ураження цілі.
Тактичні зміни включають масоване використання безпілотників у поєднанні з ракетними ударами: дрони виконують завдання з виявлення та затримки реагування рятувальних служб, створюючи вікно дії для ракет. Інша тактика — одночасні атаки на декілька регіонів, що знижує ефективність протиповітряної оборони та резервів техніки. Це вимагає від оборони адаптації: швидкого розгортання ППО, застосування засобів РЕБ, а також вдосконалення систем раннього попередження.
Наслідки, ризики та рекомендаціїНаслідки такої комбінованої кампанії можуть бути довготривалими: пошкодження енергооб'єктив веде до економічних втрат, підвищення вартості виробництва і загострення гуманітарної ситуації. Крім того, поширена практика цілеспрямованого ураження цивільної інфраструктури підриває довіру до стабільності постачань та погіршує умови життя в постраждалих регіонах. З безпекової точки зору ключове завдання — зменшити вразливість критичної інфраструктури та посилити можливості для швидкого відновлення.
Рекомендації для зниження впливу атак включають: диверсифікацію джерел енергопостачання та їх розосередження, інвестиції в броньований та модульний захист ключових елементів мереж, розвиток мобільних ремонтних бригад і запасів критичного обладнання. Також важливі міжнародна координація щодо постачання засобів протидії балістичним загрозам та систем РЕБ, обмін інформацією про тенденції у застосуванні модифікації дронів і оперативні навчання для швидкого реагування на комбіновані атаки.
Поточні події підкреслюють необхідність системного підходу: моніторинг, адаптація оборонних стратегій та інвестиції в резилієнтність цивільної інфраструктури. Лише комплексні заходи, що поєднують технічні, організаційні та міжнародні ініціативи, здатні суттєво знизити ризики від подібних атак у наступні місяці.