Дата публікації «Вважає путіна другом»: ексрадник Трампа розкрив небезпечний план кремля
Опубліковано 18.10.26 19:01
Переглядів статті «Вважає путіна другом»: ексрадник Трампа розкрив небезпечний план кремля 24

«Вважає путіна другом»: ексрадник Трампа розкрив небезпечний план кремля

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Колишній радник президента США з національної безпеки та ексглава американської місії при ООН Джон Болтон розкритикував підхід Дональда Трампа до війни росії проти України. В інтерв’ю він заявив, що рішення про можливу закупівлю російського дизельного пального не має помітного економічного ефекту для Сполучених Штатів, однак може створити небезпечні політичні наслідки.

На думку Болтона, кремль здатен використати таку угоду як інструмент впливу на американського президента. Путін, за його оцінкою, розуміє особливості політичного мислення Трампа й може сприймати домовленість як послугу, за яку в майбутньому вимагатиме зустрічних поступок. Найбільші ризики стосуються України, санкційної політики та можливого формату переговорів між Вашингтоном, Москвою і Києвом.

«Вважає путіна другом»: чому дизельна угода може зіграти на користь кремля

Джон Болтон вважає, що закупівля російського дизеля не здатна суттєво вплинути на ціни на пальне у США. Навіть значний обсяг поставок, про який говорили представники американської адміністрації, не змінить ситуацію на внутрішньому ринку. Причини коливань вартості бензину та дизельного пального набагато складніші й пов’язані з глобальною енергетикою, війнами, логістикою та політичними ризиками.

За словами колишнього радника, Трамп міг розглядати цю домовленість передусім як політичний жест для американських виборців. Президенту важливо продемонструвати, що він нібито вживає заходів для зниження вартості пального. Проте реальний економічний результат може виявитися майже непомітним, тоді як міжнародні наслідки такої політики будуть значними.

Головна проблема полягає в тому, що подібна угода фактично легітимізує кремль. Росія роками перебуває під санкціями через повномасштабну агресію проти України. Якщо Вашингтон погоджується купувати російські енергоресурси, це може послабити тиск на Москву та створити враження, що санкційні обмеження легко скасувати заради короткострокової політичної вигоди.

Болтон припускає, що володимир путін міг скористатися прагненням Трампа показати виборцям швидкий результат. Російський президент отримує гроші від продажу пального, покращує власне міжнародне становище та водночас може сформувати у Трампа відчуття особистої вдячності. Саме це, на думку американського політика, і створює ризик майбутньої залежності.

«Трамп тепер у боргу перед путіним» – так Болтон описує можливі наслідки домовленості. Йдеться не обов’язково про формальний борг, а про політичне сприйняття угоди як особистої послуги. Якщо американський президент вважає російського лідера партнером або навіть другом, кремль може спробувати використати це у потрібний момент.

Путін, за оцінкою Болтона, не поспішає відкрито висувати вимоги. Російське керівництво може чекати сприятливого моменту, коли переговори про Україну або міжнародні санкції опиняться в центрі уваги. Одним із таких моментів може стати майбутня зустріч лідерів «Групи двадцяти».

Чому можлива зустріч Трампа, путіна і Зеленського є небезпечною

Обговорюючи перспективу переговорів на саміті G20, Джон Болтон закликав обережно ставитися до ідеї тристоронньої зустрічі Дональда Трампа, володимира путіна та Володимира Зеленського. Він не заперечує важливості дипломатичних контактів, однак вважає, що такий формат може виявитися несприятливим для України.

На його думку, існує ризик, що Трамп і путін спробують спільно тиснути на українського президента. У такому випадку Зеленський може опинитися в ситуації, коли від нього вимагатимуть поступок без достатніх гарантій безпеки та без урахування реальних інтересів України.

Особливе занепокоєння Болтона викликає те, що Трамп може сприймати переговори як спосіб продемонструвати власну дипломатичну перемогу. Він припускає, що американський президент зацікавлений у досягненні результату, який можна буде представити як шлях до Нобелівської премії миру. Водночас питання збереження української незалежності та покарання росії за агресію можуть відійти на другий план.

Небезпека полягає в тому, що припинення бойових дій саме по собі ще не означає справедливого миру. Якщо домовленості не усувають причини війни, вони можуть лише створити паузу, яку росія використає для перегрупування та підготовки до нового наступу. Українська сторона наполягає на гарантіях безпеки, поверненні територій і відповідальності агресора, тоді як Москва прагне закріпити свої здобутки.

Болтон також звернув увагу на позицію кремля щодо участі у міжнародних самітах. Росія може навмисно затягувати остаточну відповідь, щоб оцінити реакцію інших держав. Якщо частина лідерів відмовиться від участі через присутність путіна, це створить додаткову дипломатичну кризу для США.

Для України важливо, щоб переговори не перетворилися на формат, у якому долю держави вирішують без її повноцінної участі. Будь-які домовленості, укладені під тиском або за спиною Києва, можуть не забезпечити тривалого миру. Саме тому можливий саміт за участю Трампа, путіна і Зеленського потребуватиме чітких правил, попередньо погоджених позицій та міжнародних гарантій.

Starlink, розвіддані та поступки росії: де помиляється стратегія США

Окремою темою розмови стало обмеження роботи супутникового зв’язку, який використовують українські військові, а також можливі проблеми з обміном розвідувальними даними. Болтон заявив, що рішення щодо системи Starshield, пов’язаної з військовим сегментом супутникового зв’язку, могло бути ухвалене американськими державними структурами.

Він припустив, що наказ міг надійти не безпосередньо від президента, а від посадовців Міністерства оборони або іншого підрозділу адміністрації. На думку ексрадника, в американській владі можуть діяти чиновники, які намагаються передбачити бажання Трампа або проводять власну ізоляціоністську політику.

Обмеження доступу до зв’язку та розвідданих, за оцінкою Болтона, є небезпечним кроком. Українські військові використовують такі можливості для координації підрозділів, виявлення загроз і планування операцій. Будь-які раптові перебої можуть мати наслідки для оборони цивільної інфраструктури та захисту міст від російських ударів.

Ексрадник також висловив припущення, що між розвідувальними структурами США та Пентагоном можуть існувати суперечності щодо подальшої підтримки України. Частина американських чиновників може виступати за продовження обміну інформацією, тоді як інші прагнуть зменшити залученість Вашингтона у війну.

Ще одну помилку Болтон бачить у спробах запропонувати росії фінансові стимули в обмін на тимчасове енергетичне перемир’я. Ідея розблокування російських активів на величезну суму, за його словами, не розв’язує ключової проблеми – агресії проти України. Гроші можуть стати предметом переговорів лише після досягнення стійкого миру, а не заміною політичного та безпекового врегулювання.

Росію не можна переконати припинити війну самими економічними бонусами. Кремль переслідує стратегічні цілі, пов’язані зі знищенням української державності, контролем над територіями та послабленням Заходу. Якщо Москва отримує фінансові ресурси, послаблення санкцій і політичне визнання без реальних зобов’язань, це може лише посилити її здатність продовжувати агресію.

Болтон вважає, що американська стратегія має починатися з визначення причин війни та способів їх усунення. Лише після цього можна говорити про відновлення економічних зв’язків, розблокування активів і масштабні інвестиційні проєкти. Інакше будь-яке «перемир’я» ризикує стати тимчасовою поступкою росії.

Водночас майбутнє політики США щодо України залишається непередбачуваним. На неї можуть впливати результати виборів, позиція Конгресу, внутрішні конфлікти в адміністрації та особисті рішення президента. Болтон прогнозує, що після виборчих невдач Трамп може стати ще менш передбачуваним, а питання України дедалі більше використовуватиметься у внутрішній американській боротьбі.

Для Києва це означає необхідність зміцнювати співпрацю з європейськими союзниками та домагатися довгострокових гарантій підтримки. Будь-які ситуативні домовленості між Вашингтоном і Москвою можуть змінитися так само швидко, як і політичні пріоритети американського президента. Саме тому Україна має залишатися безпосереднім учасником усіх переговорів, що визначатимуть її безпеку та майбутнє.