Всеволод Чабанець
Російський авіаудар по Запоріжжю забрав життя майстрині іграшок Зої Самофал. Жінка була відомою у творчому середовищі завдяки своїм в’язаним лялькам, у які вкладала багато праці, фантазії та душевного тепла. Сумну звістку повідомили її колеги з творчої студії «Біла птаха». 16 жовтня мисткиню провели в останню путь.
Зоя Самофал створювала речі, які дарували людям затишок і добрі емоції. Її іграшки вирізнялися особливою увагою до деталей, авторським баченням і відчуттям живого характеру кожного виробу. Для колег вона була не лише талановитою майстринею, а й частиною творчої родини, яка об’єднувала людей навколо мистецтва та любові до ручної роботи.
Зоя Самофал присвятила себе творчості
Колеги згадують, що Зоя Самофал брала участь у багатьох виставках. Її роботи бачили поціновувачі декоративно-ужиткового мистецтва, а сама майстриня охоче долучалася до життя творчої студії. Вона вміла перетворювати звичайні нитки на крихітних персонажів із власним настроєм, виразом обличчя та неповторною історією.
У студії «Біла птаха» наголосили, що майстриня створювала не просто сувеніри чи декоративні вироби. У кожну в’язану ляльку вона вкладала тепло своїх рук, душу й любов. Саме тому її роботи мали особливу цінність для тих, хто їх бачив і тримав у руках.
«Зоя Самофал створювала чудові в’язані ляльки, вкладала в них тепло своїх рук, душу й любов. Так важко усвідомити, що її більше немає поруч», – зазначили колеги мисткині.
Для близьких, друзів і колег ця втрата стала болючим нагадуванням про те, якою страшною ціною Україна переживає російську агресію. Війна забирає життя не лише військових, які захищають державу на передовій, а й цивільних людей, котрі жили, працювали, створювали красу та підтримували інших.
У творчій студії також розповіли, що разом із майстринею не стало багатьох її робіт. Частина виробів була знищена внаслідок удару. Водночас ті іграшки, які вціліли, зберігатимуть пам’ять про Зою Самофал, її талант і роки, присвячені улюбленій справі.
У Запоріжжі російський удар зруйнував будинки
Загибель майстрині пов’язують із російським авіаударом по Запоріжжю, який стався 10 жовтня. Внаслідок атаки зазнала руйнувань житлова п’ятиповерхівка, а також інші будинки міста. Удар по цивільній інфраструктурі спричинив масштабні пошкодження та поставив під загрозу життя мешканців.
Після обстрілу на місці працювали рятувальники. Вони розбирали завали, шукали людей і деблокували постраждалих. Надзвичайно складні роботи тривали в умовах небезпеки, адже пошкоджені конструкції могли обвалитися будь-якої миті. Рятувальники докладали зусиль, щоб допомогти тим, хто опинився під уламками, та перевірити зруйновані приміщення.
Російський терор призвів до численних жертв серед жителів Запоріжжя. За наявною інформацією, внаслідок атаки загинули 23 людини. Десятки мешканців отримали поранення, втратили домівки або були змушені залишити пошкоджені квартири. Для міста цей обстріл став ще однією трагедією, яка назавжди залишиться в пам’яті його жителів.
Історія Зої Самофал показує, як війна руйнує не тільки будівлі. Разом із житлом і майном зникають результати багаторічної праці, особисті архіви, улюблені речі та простори, де люди створювали щось важливе для себе й інших. У випадку майстрині такими втратами стали її вироби, матеріали та частина творчої спадщини.
Пам’ять про майстриню житиме в її роботах
Колеги Зої Самофал переконані, що вцілілі в’язані ляльки залишаться важливою пам’яттю про неї. Кожна з них нагадуватиме про майстриню, яка вміла дарувати простим речам особливу душевність. Через ці роботи зберігатиметься її почерк, творче бачення та любов до справи, якій вона присвятила себе.
Пам’ять про Зою Самофал житиме не лише у виробах, а й у спогадах людей, які знали її особисто. Її колеги пам’ятатимуть участь у виставках, спільні творчі події, розмови та моменти, пов’язані з роботою студії. Для мистецької спільноти її загибель є непоправною втратою, адже разом із нею Україна втратила талановиту авторку та чуйную людину.
Трагедія в Запоріжжі вкотре засвідчила, що російські авіаудари несуть смерть і руйнування мирним містам. За кожною цифрою у зведеннях стоїть окрема людська історія, родина, професія, мрії та незавершені справи. Ім’я Зої Самофал залишиться серед тих, кого забрала війна, але її творчість продовжить говорити про майстриню, яка створювала красу навіть у найскладніші часи.
16 жовтня близькі та колеги провели Зою Самофал в останню путь. Її смерть стала ще одним болючим свідченням злочинів росії проти українців. Водночас пам’ять про майстриню, її в’язані іграшки та внесок у творче життя Запоріжжя не зникне. Уцілілі роботи Зої зберігатимуть тепло її рук і нагадуватимуть про людину, яка вміла вкладати любов у кожну створену річ.