Ірма Шелест
Європейський Союз не планує повертатися до масштабного імпорту російського газу, попри дискусії у США про можливе відновлення постачання російського палива до Європи. У Брюсселі наголошують: позиція ЄС залишається незмінною, а санкційна політика безпосередньо пов’язана із завершенням російської агресії проти України.
Заява пролунала на брифінгу Європейської комісії, де представницю інституції Паулу Пінью запитали, чи обговорюють європейські посадовці можливість повернення до закупівель російського газу. Представниця Єврокомісії дала зрозуміти, що наразі Брюссель не розглядає скасування обмежень або відновлення колишньої енергетичної співпраці з Москвою.
Чи планує ЄС повернутися до газу росії
Паула Пінью нагадала, що Євросоюз дотримується попередньої позиції, яку неодноразово озвучувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Йдеться про те, що санкції проти росії не скасовуватимуть доти, доки Москва не припинить війну.
У Брюсселі вважають, що повернення до російського газу за нинішніх умов суперечило б санкційній політиці та принципу енергетичної незалежності ЄС. Для європейських країн питання постачання газу давно перестало бути лише економічним. Після початку повномасштабної війни російський газ розглядають також як інструмент політичного тиску та джерело фінансування російської держави.
Представниця Єврокомісії також звернула увагу на рішення Європейської ради, ухвалені під час жовтневого саміту. У них європейські лідери підтвердили необхідність спільної трансатлантичної політики щодо санкцій. На думку Брюсселя, скоординовані дії Європи та Сполучених Штатів можуть посилити тиск на Росію і допомогти створити умови для припинення війни.
Таким чином, навіть якщо в окремих країнах або політичних колах обговорюють можливість майбутнього відновлення торгівлі з росією, це не означає зміни офіційної позиції Євросоюзу. На рівні інституцій ЄС нині немає сигналів про підготовку до повернення масштабного імпорту російського природного газу.
Чому питання російського газу знову опинилося в центрі уваги
Дискусія активізувалася після повідомлень про те, що адміністрація президента США Дональда Трампа може розглядати різні варіанти завершення війни та пов’язаних із цим економічних домовленостей. Серед можливих ідей називали й відновлення потоків російського газу до Європи.
Для прихильників такого сценарію головним аргументом є ціна енергоносіїв. Росія багато років залишалася одним із ключових постачальників газу для європейського ринку, а розгалужена інфраструктура була розрахована саме на великі обсяги імпорту зі сходу. Потенційне повернення частини цих поставок могло б збільшити пропозицію газу та, за задумом ініціаторів, зменшити тиск на споживачів і промисловість.
Однак у ЄС оцінюють такі пропозиції не лише через призму вартості палива. Повернення до залежності від російського газу могло б створити нові ризики для європейської безпеки. Москва вже використовувала енергетичні поставки як засіб впливу, скорочуючи обсяги, змінюючи умови контрактів і створюючи невизначеність на ринку.
Крім того, швидке відновлення імпорту могло б послабити позиції Європи у переговорах із росією. Якщо країни ЄС знову стали б значною мірою залежними від російського ресурсу, кремль отримав би додатковий економічний і політичний важіль. Саме тому європейські чиновники наполягають на диверсифікації джерел постачання.
Після скорочення закупівель у росії Євросоюз активніше почав використовувати скраплений природний газ, розширювати співпрацю з іншими постачальниками, збільшувати роль Норвегії та розвивати відновлювану енергетику. Також країни ЄС інвестують у газові термінали, міждержавні з’єднання та системи зберігання енергії.
Яким може бути майбутнє європейського газового ринку
Наразі сценарій повного повернення ЄС до російського газу виглядає малоймовірним. Навіть за умови можливих змін у міжнародній політиці європейським державам знадобився б час для перегляду санкцій, юридичних обмежень, контрактів та інфраструктурних рішень. Водночас політична довіра до росії залишається надзвичайно низькою.
Окремі країни Європи можуть виступати за більш прагматичний підхід, особливо якщо ціни на газ зростатимуть або промисловість зіткнеться з дефіцитом дешевої енергії. Проте рішення про масштабне повернення російського газу потребувало б узгодженої позиції всього Євросоюзу. На цьому етапі такої згоди немає.
Ключовим фактором для Брюсселя залишається не лише вартість газу, а й безпека постачання. Європейські політики прагнуть уникнути ситуації, коли стабільність економіки залежить від рішень російського керівництва. Саме тому короткострокова економічна вигода від дешевшого ресурсу може поступитися довгостроковій стратегії енергетичної незалежності.
Важливе значення матиме і подальша політика Сполучених Штатів. Якщо Вашингтон справді просуватиме ідею відновлення російського експорту до Європи, це може спричинити додаткові дискусії між союзниками. Водночас у ЄС уже дали зрозуміти, що американські пропозиції не означають автоматичної зміни європейської санкційної політики.
Окремо в Брюсселі відреагували на рішення США тимчасово послабити обмеження щодо російського дизельного пального. Європейська сторона висловила жаль з цього приводу і наголосила, що санкційний тиск має бути узгодженим. На думку представників ЄС, різні підходи по обидва боки Атлантики можуть зменшити ефективність обмежень.
Росія, зі свого боку, зацікавлена у відновленні доступу до європейського ринку, оскільки саме Європа протягом десятиліть була одним із головних напрямків експорту її енергоносіїв. Потенційне повернення газу принесло б Москві значні доходи та дозволило б частково відновити вплив на європейську енергетичну політику.
Проте на сьогодні офіційна позиція ЄС залишається чіткою: скасування санкцій не розглядається без припинення російської агресії, а повернення до колишньої залежності від російського газу не є затвердженим напрямком європейської політики. Майбутнє імпорту залежатиме від розвитку війни, рішень щодо санкцій, стану світового енергетичного ринку та здатності Європи забезпечувати себе альтернативними джерелами газу.