Заява американського керівництва про запровадження торговельних обмежень викликала новий раунд політичних дискусій у Європі: з 1 лютого 2026 року США планують ввести 10% мита на всі товари з ряду європейських країн, які відкрито підтримали Данію в суперечці навколо Гренландії. Ініціатива, що походить від адміністрації, яку асоціюють з постаттю Трамп, має на меті натиснути на союзників за їхню позицію щодо можливого приєднання острова до американської юрисдикції. У цій статті розглянемо, як реагує ЄС, які економічні наслідки можуть настанути і які юридичні механізми доступні постраждалим сторонам.
Трамп загрожує союзникам Данії ввести мита на імпорт до США — в ЄС не злякалисяОголошення про нові тарифи супроводжувалося риторикою про захист національних інтересів і відповідь на, на думку Вашингтона, недружні кроки окремих європейських столиць. Однак у Брюсселі і в столицях країн, які згадані у списку, значною мірою зберіли спокій. Представники ЄС наголошують на необхідності реагувати зважено, використовуючи правові інструменти та дипломатію, а не ескалацію, яка може призвести до взаємних втрат.
Реакція ЄС і потенційні відповіді союзниківЄвропейські лідери одразу заявили, що не піддадуться інтонаціям, які можуть працювати на розрив торговельних зв'язків. Натомість пропонується двоплощинний підхід: по-перше, негайний діалог щодо причин заходів та можливих винятків для стратегічно важливих постачань; по-друге, підготовка юридичних кроків у рамках Світової організації торгівлі та двосторонніх угод. Представники країн, яких можуть торкнутися тарифи, говорять про ризики для експортерів та споживачів, але водночас підкреслюють готовність захищати свої інтереси мирними інструментами.
Економічні радники вказують на те, що введення мита 10% може мати обмежений, але відчутний ефект у короткостроковій перспективі: зростуть витрати для експортерів, можливе подорожчання імпорту з певних секторів (сільське господарство, промислові комплектуючі), а ланцюги постачань будуть переглянуті у бік диверсифікації. Водночас у довгостроковому розрізі країни ЄС здатні переналаштувати маршрути торгівлі або компенсувати втрати через розширення внутрішнього ринку та пошук нових партнерів.
Економічні та правові наслідки: що даліЮристи, які спеціалізуються на міжнародній торгівлі, наголошують: запровадження тарифів на політичній основі може становити предмет спору в СОТ. Є безліч механізмів відшкодування шкоди та розгляду спорів, і країни, які виступили в ролі адресатів, ймовірно, скористаються цими інструментами. Крім того, можливі контрзаходи у вигляді зустрічних мит або секторних обмежень, але такі кроки несуть ризик загострення конфронтації.
Політично важливо й інше: реакція громадськості і бізнесу. Експортні асоціації можуть вимагати від урядів ефективних захисних заходів, тоді як частина споживачів відчує зростання цін. У ЄС вже готуються пропозиції щодо фінансової підтримки постраждалих галузей і заходів із диверсифікації ринків. Дипломатичні перемовини, за прогнозами аналітиків, стануть головним засобом пом'якшення кризи — за винятком випадку, якщо заходи США будуть розширені.
У підсумку ситуація навколо оголошених мита залишається динамічною: хоча риторика з боку Вашингтона є жорсткою, у Європі надають перевагу юридичним механізмам і колективній дипломатії. Для багатьох країн ключовим завданням стане мінімізація економічних втрат і збереження стабільних торговельних зв'язків. Короткострокова напруга може перерости в довгострокові реформи торговельної політики та подальшу реконцепцію відносин між США і союзниками в Європі.