Українські хакери з аналітичного кіберцентру Fenix понад шість місяців вели приховане спостереження за роботою російських операторів дронів і зібрали матеріали, що свідчать про використання території Білорусі як плацдарму для атак по українських цілях. За повідомленням InformNapalm, у рамках операції зламали аккаунти десятків російських військових та отримали доступ до систем моніторингу, які використовують оператори безпілотників. Опубліковані фото і дані дають новий погляд на логістику та командування, що стоїть за цими операціями.
Що викрили хакери та які докази оприлюдненоЗа результатами розслідування, яке тривало більше півроку, фахівці Fenix змогли отримати архіви комунікацій та скриншоти з інтерфейсів моніторингових систем. Серед ключових знахідок — підтвердження, що ряд пускових та маршрутних координат для дронів формувався з мереж, що фізично розташовані на території Білорусі. Опубліковані фото демонструють схеми ретрансляції сигналу, списки адрес ретрансляторів та часи передачі команд. Інформація також містить дані про конкретні екіпажі та операторів, що контролювали безпілотники в операціях проти українських позицій.
Як працювала система ретрансляторів і чому це важливоЗдобуті матеріали показують, що для подовження діапазону управління та приховування джерела команд використовувалися багаторівневі ретранслятори. Система дозволяла передавати управлінські сигнали через мережі, розташовані далеко від безпосередніх місць старту дронів. Така архітектура не лише ускладнює ідентифікацію місць передачі, а й створює можливість дистанційного керування з територій суміжних країн. Злам акаунтів дав доступ до журналів підключень і вказав на часові сліди, які зв’язують активність російських операторів із мережею в Білорусі. Це підтверджує твердження про координацію дій на міждержавному рівні і використання інфраструктури за межами росії для атак по Україні.
Наслідки розкриття та реакція спільнотиОприлюднення доказів викликало занепокоєння в експертному середовищі та серед міжнародних спостерігачів. Для України це означає, що атаки з повітря керуються складними ланцюгами логістики і мережевих зв’язків, які можуть включати третю державу. Публікація InformNapalm слугує підґрунтям для звернень до міжнародних інституцій з проханням про додаткову увагу до питань безпеки кордонів та розслідування можливих порушень суверенітету. Експерти також наголошують на важливості посилення кіберзахисту та оперативного обміну розвідувальними даними серед союзників, аби унеможливити подібні схеми управління дронами у майбутньому.
Розслідування Fenix і матеріали, опубліковані InformNapalm, додають нових фактів до картини сучасної війни, де інформаційні операції і кіберзломи стали важливим інструментом впливу. Відтепер міжнародна спільнота має підвищити увагу до питань використання прикордонної інфраструктури для військових цілей та посилити механізми контролю і реагування на такі загрози.