Буковель і європейські мільярди — навіщо Україні курорти

Коли звучить слово війна, планування відбудови здається справою майбутнього. Проте навіть у найскладніші часи певні галузі демонструють стійкість і дають гроші до місцевих бюджетів. Одна з таких — туристична індустрія Карпат, де лідером залишається Буковель. Про те, чому розвиток курортів важливий для України і як перетворити сезонні потоки на довгостроковий економічний драйвер, розмірковують експерти та економісти.

За словами економіста Павла Вернівського, навіть під час бойових дій карпатські курорти приносять значні надходження в місцеві та державний бюджет. Це не просто туризм «на виживання» — це потенціал для залучення інвестицій, створення робочих місць і відновлення економіки в постраждалих регіонах. Карпати мають природний капітал: гори, ліс, вода, культурну спадщину та логістичну близькість до країн ЄС. Ці фактори роблять їх привабливими для туристів і для міжнародних інвесторів, готових вкладати європейські мільярди у проекти з високою доданою вартістю.

Ключове питання — не лише прийом гостей, а формування стабільної моделі, яка працюватиме у мирний час та під час криз. Це означає інфраструктуру, безпеку, екологічну стійкість і прозорі правила гри для бізнесу. Місцева влада та центральний уряд можуть використовувати туристичний сектор як інструмент децентралізації доходів і стимулювання розвитку віддалених громад.

Курорти у гірських районах генерують не лише плату за послуги проживання та розваги. Це ціла ланцюжкова економіка: будівництво та обслуговування готелів, ресторанів, транспорт, сільське господарство з локальними продуктами, ремесла, сезонні і постійні робочі місця. Навіть обмежені потоки туристів під час кризи дозволяють зберегти підприємства та підтримувати соціальну інфраструктуру в селах і містечках. Інвестиції в якісні об'єкти підвищують середню чек і сприяють залученню більш платежеспроможних категорій гостей.

Ще один аспект — мультиплікаторні ефекти. Грошові надходження від туризму частково реінвестуються в місцевий ринок, підвищуючи платоспроможність населення. Це дає змогу платити податки, відновлювати дороги, підтримувати школи та лікарні, що особливо важливо в регіонах наближених до лінії фронту. Тому розвиток туризму — це не лише промоція відпочинку, а політичне рішення про пріоритети відбудови.

Щоб перетворити туристичні центри на справжній драйвер відновлення, потрібні цілеспрямовані кроки. По-перше, залучення приватного капіталу має супроводжуватися державно-приватними партнераствами, гарантіями безпеки інвестицій та прозорим механізмом використання коштів. По-друге, інфраструктура — дороги, транспортне сполучення, інтернет — повинні відповідати сучасним стандартам, щоб гості могли приїхати і почуватися комфортно в будь-яку пору року.

Не менш важлива екологічна складова: розвиток має бути збалансованим, щоб не підривати природний ресурс — основу привабливості Карпат. Це означає регулювання забудови, контроль сміттєвих відходів, збереження водних ресурсів і підтримку локального бізнесу. Також необхідні податкові стимули для малого і середнього бізнесу в туристичних зонах, програми навчання для кадрів у готельно-ресторанній сфері та маркетинг на європейських ринках.

Нарешті, важливий політичний сигнал. Коли держава показує послідовність у підтримці туристичної індустрії, це підвищує довіру інвесторів і дає приватному сектору підстави вкладати кошти. Буковель може стати прикладом для інших регіонів, а правильна політика — інструментом залучення тих самих європейських мільярдів, які допоможуть пришвидшити відбудову та економічне відновлення країни.

Резюмуючи, інвестиції в курорти і туризм у Карпатах — це не про розваги як такі, а про стратегічний ресурс для зростання. За умов розумної політики, прозорих правил та міжнародної співпраці цей сектор здатен стати одним із стовпів відновлення української економіки після війни.