Всеволод Чабанець
Президент України Володимир Зеленський пояснив, як може змінитися тактика росії під час майбутніх масованих атак. За його словами, Москва, ймовірно, робитиме ставку не лише на кількість запущених цілей, а передусім на їхню потужність, швидкість і здатність долати українську протиповітряну оборону. Йдеться про поступове ускладнення повітряних атак, під час яких російські війська намагатимуться поєднувати різні типи озброєння та створювати додаткове навантаження на українську ППО.
Глава держави висловив таку думку під час спільної пресконференції з канцлером Німеччини у Києві. Він наголосив, що Україна вже має значний досвід боротьби з окремими видами ворожих дронів, однак російські військові постійно шукають нові способи застосування безпілотників і ракет. Саме тому характер масованих ударів може змінюватися залежно від того, яку зброю росія накопичує та які технології їй вдається виробляти.
Росія може змінити характер масованих атак
За словами Зеленського, російські окупанти поступово переходять від використання звичайних ударних безпілотників типу «Шахед» до більш масованого застосування реактивних дронів. Такі апарати можуть становити складнішу ціль для українських військових через іншу швидкість польоту та особливості їхнього застосування. Для систем протиповітряної оборони це означає необхідність швидше виявляти загрозу, точніше визначати напрямок руху цілі та оперативно обирати засіб ураження.
Президент зазначив, що Україна вже навчилася ефективніше протидіяти звичайним безпілотникам. Водночас реактивні «Шахеди» стали новим викликом, адже будь-яка зміна характеристик повітряної цілі може впливати на роботу всієї системи захисту. Росія, ймовірно, розраховує саме на те, що нові типи дронів дозволять їй обходити частину наявних методів перехоплення та збільшувати ризики для українських міст.
Важливим елементом російської тактики залишається комбіноване використання різного озброєння. Безпілотники можуть запускатися для виснаження української ППО, виявлення її позицій або відволікання уваги від ракетної атаки. Після цього окупанти можуть застосовувати крилаті чи балістичні ракети по визначених цілях. Такий підхід змушує українських захисників одночасно реагувати на кілька типів загроз, які відрізняються за швидкістю, висотою польоту та можливостями перехоплення.
Окремо Володимир Зеленський наголосив, що балістичні ракети залишаються однією з найскладніших цілей для української протиповітряної оборони. Їхня траєкторія, висока швидкість і короткий час підльоту значно ускладнюють роботу розрахунків ППО. Українська сторона потребує сучасних систем, здатних перехоплювати саме такі ракети, а також достатньої кількості боєприпасів до них.
«Звичайні ракети ми збиваємо, принаймні є чим збивати. Балістичні – виклик поки що. Але ще один виклик ви бачите самі: зараз відчуваєте, що масово тероризують вони реактивними “Шахедами”. Ми це відчуваємо, як і відчували масові “Шахеди” до того, як ми навчилися з ними боротися», – сказав президент.
Запаси ракет і виробничі можливості росії
За оцінкою українського лідера, росія може мати у запасі близько 700 балістичних ракет. Крім того, російська промисловість, за його словами, щомісяця виробляє ще приблизно 130–140 таких боєприпасів. Ці цифри свідчать про те, що загроза ракетних ударів залишається тривалою, а російське командування може планувати атаки не як одноразові операції, а як системну кампанію.
Наявність значних запасів озброєння дає кремлю можливість обирати час і масштаб обстрілів. Водночас росія намагається не витрачати ракети хаотично, а використовувати їх у поєднанні з дронами та розвідувальними засобами. Зміна тактики може бути пов’язана з прагненням завдати більшої шкоди критичній інфраструктурі, енергетичним об’єктам, промисловим підприємствам і цивільним районам.
Реактивні безпілотники у цій схемі можуть виконувати одразу кілька завдань. Вони здатні атакувати об’єкти на великій відстані, змушувати українські підрозділи витрачати дорогі ракети-перехоплювачі та створювати додаткове психологічне навантаження на населення. Масовані запуски також можуть ускладнювати роботу мобільних вогневих груп, які борються зі звичайними ударними дронами.
Попри це, українська ППО продовжує вдосконалювати методи протидії. Військові аналізують траєкторії польоту, особливості роботи навігаційних систем і тактику російських операторів. Отриманий досвід дозволяє поступово підвищувати ефективність перехоплення, однак для захисту всієї території країни необхідні додаткові системи, ракети та засоби радіоелектронної боротьби.
Чому Україна закликає посилити санкції
Володимир Зеленський закликав міжнародних партнерів посилювати санкційний тиск на Росію. Мета таких обмежень – ускладнити доступ російської оборонної промисловості до іноземних компонентів, мікроелектроніки, обладнання та технологій, які використовуються під час виробництва ракет і безпілотників.
Російська зброя часто містить деталі іноземного походження. Навіть за умов санкцій Москва намагається отримувати необхідні компоненти через посередників, треті країни та складні ланцюги постачання. Тому ефективність обмежень залежить не лише від їхнього формального запровадження, а й від контролю за дотриманням та блокуванням схем обходу.
Посилення санкцій може вплинути на темпи виробництва російських ракет і дронів, збільшити їхню собівартість та зменшити можливості для регулярних масованих атак. Водночас Україна очікує від партнерів не тільки економічного тиску, а й подальшої військової підтримки. Йдеться про системи ППО, боєприпаси, радари, засоби виявлення повітряних цілей і технології для боротьби з новими типами безпілотників.
Зміна російської тактики означає, що Україні необхідно постійно адаптувати систему захисту. Масовані удари можуть стати менш передбачуваними, а їхня головна небезпека полягатиме не лише у великій кількості цілей, а й у поєднанні швидкісних дронів, крилатих та балістичних ракет. Саме тому українська влада наголошує на важливості посилення ППО, розвитку власного виробництва озброєння та міжнародної координації для стримування російської агресії.