Пономарьова Мар'яна
Президент України Володимир Зеленський заявив, що втрати російської армії за вересень могли становити близько 42–43 тисяч військовослужбовців. Про це глава держави сказав під час спілкування з журналістами разом із міністром закордонних справ Великої Британії Едом Мілібендом. Зустріч відбулася у Прилуках, де представники української та британської сторін оглянули місце російського ракетного удару по багатоповерховому будинку.
За словами Зеленського, російські війська продовжують зазнавати значних втрат на фронті, однак керівництво росії не демонструє готовності змінювати свою агресивну політику. Президент наголосив, що ще на початку року щомісячні втрати окупаційної армії перевищували 30 тисяч осіб, а у вересні цей показник зріс до понад 40 тисяч.
Втрати росії за вересень перевищили 40 тисяч військових
Володимир Зеленський підкреслив, що для російського керівництва людські втрати не є стримувальним фактором. Попри десятки тисяч загиблих і поранених військових, кремль продовжує відправляти людей на штурми та намагається досягати поставлених військових цілей ціною величезних жертв.
За оцінкою президента України, втрати росії за вересень становили приблизно 42–43 тисячі військовослужбовців. Зеленський зазначив, що ці цифри свідчать про масштаб бойових дій і про те, наскільки безвідповідально російська влада ставиться до власної армії. Для Москви загибель тисяч солдатів перетворилася на статистику, тоді як Україна сприймає кожну втрату як непоправну трагедію.
Глава держави зауважив, що російському президенту володимиру путіну, очевидно, байдуже до кількості загиблих громадян росії. Водночас українська сторона не може ставитися до втрат подібним чином, адже за кожним загиблим військовим стоїть родина, друзі та ціле життя.
«Але це їхня справа — так думати, ставитися до людей саме так», — сказав Зеленський, коментуючи ставлення російської влади до масштабних втрат на фронті.
Президент також провів паралель між російськими військовими втратами та наслідками удару по Прилуках. Унаслідок російської атаки загинули 22 людини. Серед жертв були цивільні, які не брали участі у бойових діях і стали мішенню російської агресії у власному місті.
Зеленський наголосив, що для України кожна загибла людина має величезне значення. Він заявив, що втрата навіть однієї дитини є трагедією для родини, громади та всієї держави. Саме тому Україна не може сприймати війну як абстрактне протистояння армій або набір статистичних показників.
«Якщо путін не рахує тисячі щомісяця, то для мене, для нас, для всіх людей, я впевнений, що кожна дитина — це трагедія для родини, для України. Ми втрачаємо просто дітей. Заради чого? Заради однієї людини», — наголосив глава держави.
Зеленський розкритикував скасування санкцій ЄС
Окремо під час розмови з журналістами Володимир Зеленський розкритикував рішення Європейського Союзу скасувати санкції проти двох російських олігархів. Президент назвав такий крок жахливою помилкою, оскільки послаблення обмежень може створити для росії відчуття безкарності та сигналізувати іншим представникам російської еліти про можливість уникнути відповідальності.
Україна наполягає, що санкційний тиск на Росію має не послаблюватися, а посилюватися. На думку української влади, обмеження повинні стосуватися не лише окремих компаній чи фінансових установ, а й усіх осіб, які допомагають кремлю фінансувати війну, обходити міжнародні заборони та зберігати доступ до західних активів.
Президент повідомив, що українська команда вирушить до Брюсселя, щоб обговорити подальше посилення санкцій проти держави-агресора. Київ планує передати європейським партнерам додатковий перелік російських громадян, щодо яких, на думку України, мають бути запроваджені обмеження.
Зеленський заявив, що Україна підготує список ще з десяти осіб після того, як ЄС скасував санкції проти двох російських олігархів. Глава держави підкреслив, що українська сторона продовжить наполягати на відповідних рішеннях і не має наміру залишати такі кроки без реакції.
«І, звісно, наша команда приїде до Брюсселя зі списком. Вони зняли санкції з двох, ми подамо список ще з 10 особами. Так, звичайно, ми будемо боротися. Звісно, ми мусимо це зробити. Якщо не ми, то хто?» — сказав президент.
Українська влада вважає, що санкції мають бути одним із ключових інструментів міжнародного тиску на Росію. Йдеться не лише про покарання конкретних олігархів, а й про обмеження можливостей російської економіки підтримувати військове виробництво, закуповувати необхідні компоненти та фінансувати тривалу агресію проти України.
Британія посилює тиск на російську економіку
На відміну від рішення ЄС щодо окремих російських олігархів, Велика Британія оголосила про нові санкції проти росії. Обмеження стосуються фінансового сектору країни-агресора, а також так званого тіньового флоту, який Москва використовує для обходу міжнародних обмежень на експорт енергоносіїв.
До оновленого британського санкційного списку додали 26 нових об’єктів і 12 суден. Такі заходи мають ускладнити для росії проведення фінансових операцій, транспортування нафти та використання непрозорих схем для збереження доходів від експорту.
Посилення санкцій проти тіньового флоту є важливим, оскільки росія намагається обходити обмеження за допомогою суден із незрозумілою структурою власності, зміною прапорів і маршрутів, а також перевантаженням нафти в морі. Обмеження щодо таких суден можуть зменшити прибутки кремля та скоротити ресурси, які використовуються для продовження війни.
Під час візиту до Прилук Ед Мілібенд побачив наслідки російського ракетного удару по цивільній інфраструктурі. Для української сторони це стало черговим нагадуванням про те, що дипломатичні рішення та санкційна політика безпосередньо пов’язані із захистом життя людей.
Україна очікує від партнерів послідовної позиції: з одного боку, підтримки оборони та посилення військової допомоги, а з іншого — системного економічного тиску на Росію. Київ наголошує, що будь-яке послаблення санкцій без реальних змін у політиці кремля може продовжити війну та створити додаткові ризики для цивільного населення.
Заява Зеленського про втрати росії за вересень і критика рішення ЄС демонструють, що Україна продовжує вимагати від міжнародних партнерів жорсткішої та узгодженої реакції. За словами президента, лише постійний тиск, обмеження ресурсів агресора та притягнення винних до відповідальності можуть змусити кремль відмовитися від подальшої ескалації.