Видно з різних куточків: у небі над Україною спостерігають яскраве полярне сяйво (фото)

Увечері 19 січня сотні мешканців різних регіонів країни помітили яскраве природне явище на нічному небі — світлові смуги та переливи, які багатьом нагадали відоме полярне сяйво. Публікації зі світлинами та відео з’явилися в соціальних мережах та місцевих чатах, жителі ділилися враженнями з різних куточків Україна, зазначаючи, що відчуття було незвичним і одночасно захопливим.

Видно з різних куточків: у небі над Україною спостерігають яскраве полярне сяйво (фото)

Очевидці повідомляли про різні відтінки — від зеленуватого до рожево-фіолетового — що створювало на небі ефект хвиль. Світлини з великих міст і невеликих населених пунктів показують, як явище було помітне не лише на півночі країни, а й у центральних і південних регіонах. Багато користувачів підписували фото хештегами та тегали національні служби, тоді як аматори-астрономи пояснювали природу явища. У коментарях часто зустрічалась тривога за вплив на побутову техніку й зв’язок, але одночасно лунали заклики насолоджуватись видовищем і ділитись фото епізодів.

Причини та наукове пояснення

Фахівці пояснюють, що подібні світлові явища виникають унаслідок взаємодії магнітного поля Землі із зарядженими частинками сонячного вітру. Сильні спалахи на Сонці або корональні викиди маси можуть посилити потік частинок, які, потрапляючи в атмосферу, збуджують молекули газів і викликають світіння. Саме це явище називають полярне сяйво або аврора. Хоч воно частіше спостерігається в арктичних широтах, геомагнітні бурі іноді роблять його видимим значно нижче за типовий пояс. Наукові служби відстежують індекси активності магнітного поля й попереджають про можливі наслідки для супутникового зв’язку й електромереж.

Професійні метеорологи та дослідники космічної погоди публікували короткі роз’яснення: інтенсивність явища залежить від сили та напрямку сонячного вітру, а також від локальних магнітних умов. Тому навіть за схожих умов спектр і масштаб сяйва можуть відрізнятися від місця до місця. Тим, хто фотографував небо, радили використовувати штативи й тривалі експозиції, щоб отримати чіткіші знімки — саме такі фото потім широко поширювались у медіа.

Політичні та інфраструктурні аспекти

З точки зору державного управління та безпеки, події такого типу привертають увагу не лише науковців, а й відповідальних служб. У деяких країнах через підвищену геомагнітну активність активуються центри моніторингу, інформування населення та оператори енергосистем. В Україні комунікація між науковими інституціями, енергетичними та оборонними відомствами має бути оперативною, щоб своєчасно оцінити ризики для супутникового зв’язку, систем навігації та критичної інфраструктури.

Крім технічних аспектів, явище створює й інформаційний виклик: у період підвищеної напруги суспільної уваги розповсюдження неперевірених повідомлень може спричиняти паніку або відвертати увагу від нагальніших політичних подій. Тому офіційні служби рекомендують звертатися до підтверджених джерел, слідкувати за повідомленнями національних центрів та не поширювати неперевірені версії про можливі наслідки для безпеки. Швидкий і точний обмін інформацією між науковцями та органами влади допомагає мінімізувати негативні наслідки і водночас дозволяє громадянам вчасно насолодитися природним видовищем.

Для багатьох ці вечірні спостереження стали приводом для єднання: фотографії, які миттєво розійшлися мережею, викликали хвилю захоплення й нагадали про глобальні процеси, що пов’язують атмосферу та космічну погоду. Незалежно від політичного контексту, такі події підкреслюють важливість інвестицій у наукові інститути, моніторинг і прозору комунікацію з населенням — аби вчасно реагувати на потенційні ризики і використати шанс для популяризації науки. Спостерігайте небо уважно, робіть безпечні фото і перевіряйте інформацію у офіційних джерелах.