Вибори в Україні до 15 травня: експерт — чому три місяці на голосування замало

Матеріал Financial Times повідомив про можливість того, що Володимир Зеленський оголосить про проведення всеукраїнського референдуму і виборів до 15 травня. Однак провідні політичні технологи та експерти, зокрема Тарас Загородний, наголошують: організувати такі процеси за три місяці практично нереально. Причини — як юридичні, так і організаційні, а також питання безпеки, які пов'язані з чинним воєнним станом.

Вибори в Україні до 15 травня: експерт — чому три місяці на голосування замало

Швидкі строки підготовки виборів та референдуму ускладнюють кілька ключових моментів. По-перше, існують чіткі процедурні вимоги до оголошення та проведення **виборчого процесу**, включно з формуванням календарного плану Центральною виборчою комісією, термінами реєстрації кандидатів, друком бюлетенів і забезпеченням належної роботи окружних виборчих комісій. По-друге, у багатьох регіонах лишаються проблеми з доступом через бойові дії, окупацію або небезпеку для виборців і комісій. По-третє, під час воєнного стану діють особливі обмеження, які ускладнюють або суттєво змінюють звичайні юридичні процедури.

Тарас Загородний підкреслює, що навіть за бажання влади запустити процес негайно, на практиці знадобиться час для узгодження з парламентом, судової експертизи необхідних рішень, а також для погодження з міжнародними партнерами та спостерігачами. Крім того, велика частина інфраструктури голосування — від оновлених списків виборців до сигурних пунктів для голосування внутрішньо переміщених осіб — потребує ретельної підготовки. Без цього результати можуть стикнутися з питаннями легітимності та довіри громадян.

Чому організувати це за три місяці неможливо: юридичні та практичні перепони

Юридичні обмеження. Закони про вибори та про референдум містять вимоги щодо термінів, публічних процедур і строків оскарження, які неможливо скоротити без ризику порушення правових норм. Під час воєнного стану деякі гарантії можуть бути обмежені, і це потребує додаткових консультацій з юристами й міжнародними експертами, щоб уникнути суперечностей із Конституцією.

Логістика й безпека. Питання доставки бюлетенів, забезпечення виборчих дільниць, навчання членів комісій і координації з правоохоронцями та Збройними Силами — усе це критично й тимчасово трудомістке. Окремі території можуть бути недоступні, що ставить під питання всеукраїнський характер голосування та можливість забезпечити однакові умови для всіх виборців.

Соціально-політичний контекст. Проведення голосування у прискореному режимі створює ризики маніпуляцій, недостатньої інформації для виборців і ескалації політичної напруги. Підвищений інформаційний тиск і емоційність у суспільстві можуть призвести до загострення конфліктів замість конструктивного волевиявлення.

Міжнародний фактор. Для того, щоб результати визнали міжнародні партнери, потрібні незалежні спостережні місії та прозорі процедури. Організувати повноцінне міжнародне спостереження за три місяці — складне завдання, яке потребує часу для координації та підготовки логістики іноземних місій.

Проблема внутрішньо переміщених осіб і окупованих територій. Забезпечити право голосу для мільйонів переміщених громадян і водночас вирішити питання щодо донесення волевиявлення з тимчасово окупованих районів — ще одна серйозна перепона. Це вимагає часу для створення механізмів і технічних рішень, які гарантують дотримання виборчих прав.

Юридичні процедури оскарження. Навіть якщо вибори або референдум відбудуться, очікувано зросте кількість судових позовів та адміністративних оскаржень, що може дестабілізувати ситуацію замість її врегулювання.

З огляду на ці фактори, думка експертів така: оголошення про вибори до 15 травня може мати політичний сенс, але не гарантує ефективної та легітимної організації голосування в зазначені строки.

Наслідки та можливі сценарії

Якщо влада наполягатиме на прискорених термінах, можливі сценарії варіюються від часткового проведення голосування у безпечних регіонах до відтермінування для забезпечення всенародної участі. Альтернативою може стати поетапна підготовка з чіткою дорожньою картою, погодженою з парламентом і міжнародними партнерами, або ж проведення консультаційного референдуму в межах безпечних територій із наступним розширенням формату після стабілізації ситуації.

Експерти радять уряду й парламенту діяти прозоро: оприлюднити детальний план, залучити незалежних спостерігачів, забезпечити правові гарантії та врахувати безпекові обмеження. Без цього ризик загострення політичної кризи і втрати довіри в суспільстві значно зростає.

Підсумок: ініціатива провести вибори та референдум до 15 травня привертає увагу медіа і суспільства, але на практиці вимагає більше часу, ніж три місяці. За словами Тараса Загородного, реалістична підготовка має включати вирішення юридичних колізій, належну логістику і забезпечення безпеки виборців — і саме цьому має бути присвячено пріоритетні зусилля влади, щоб голосування було легітимним і довіреним громадянами.