Відкладена війна: що станеться, якщо Україна погодиться на повний вихід з Донбасу

Рішення про добровільне відведення сил з Донбасу виглядає для деяких як швидкий шлях до миру. Але за спрощеним підходом ховаються реальні ризики: втрачений стратегічний простір, посилення противника, деморалізація суспільства та ускладнення міжнародної позиції. У цій статті розглянемо, чому здача територій без гарантій не означає кінець конфлікту, і які наслідки може мати такий крок для безпеки України.

Відкладена війна: чому відхід не гарантує миру

Навіть якщо Україна погодиться на повний вихід з певних районів, це навряд чи припинить бойові дії назавжди. По-перше, відступ створює стратегічну перевагу для супротивника: контроль над лініями постачання, транспортними артеріями та висотами дозволяє краще планувати наступальні операції в майбутньому. По-друге, тимчасова пауза може стати періодом для перегрупування, поповнення техніки та інтеграції окупованих територій у адміністративні та військові структури агресора.

Підхід «здаємо зараз, щоб уникнути боїв» часто ґрунтується на хибній вірі, що противник задовольниться отриманим. Історичні приклади показують інше: територіальні поступки без довгострокових гарантій створюють прецедент для подальших вимог і наступів. Тому навіть формально припинені бойові дії можуть перетворитися на відкладену війну — конфлікт, який повертається з новою інтенсивністю, коли супротивник відчує слабкість.

Соціально-політичні та економічні наслідки

Відхід без масової евакуації населення або без чітких умов захисту цивільних призведе до гуманітарної катастрофи: переселення мільйонів, утруднений доступ до пенсій і соціальних виплат, втрата підприємств і робочих місць. Це підриває внутрішню стійкість держави та створює додаткові витрати на відновлення. Крім того, легітимізація нового контролю над територіями може послабити міжнародну підтримку: партнери очікують від країни збереження принципу територіальної цілісності, і поступки під тиском можуть змінити їхнє ставлення.

Політичний вплив також важливий: поступки без умов підірвуть довіру до керівництва серед населення і військових. Деморалізація збройних сил, які бачать, що їхні втрати не мають стратегічного значення, може призвести до зниження обороноздатності в інших регіонах. Це, у свою чергу, створює ризики для національного суверенітету та стабільності державних інститутів.

Можливі сценарії подальших дій супротивника

Модель, про яку попереджають військові експерти, включає кілька етапів: перетворення тимчасово контрольованих районів на форпости, посилення пропаганди та адміністративної інтеграції, а далі — поступова експансія з нових більш вигідних рубежів. Це означає, що навіть після відступу ворог отримає стратегічну базу для наступу на інші райони країни. Крім того, міжнародна реакція може бути непередбачуваною: санкції і дипломатичний тиск можуть змінюватися залежно від того, як виглядатиме ситуація на місці.

Щоб мінімізувати ризики, будь-які переговори повинні супроводжуватися жорсткими гарантіями безпеки, механізмами верифікації і планами повернення контролю над територіями в рамках міжнародно визнаних домовленостей. Без таких механізмів відступ ризикує стати просто переміщенням лінії фронту — і створенням передумов для нової масштабної ескалації.

Отже, питання не в тому, чи можна віддати територію для припинення вогню, а в тому, які гарантії отримає за це Україна і як ці гарантії будуть забезпечені. Просте рішення «віддати, щоб уникнути бою» може призвести до довготривалої і більш небезпечної відкладеної війни, яка повернеться з новою силою, якщо супротивник отримає вигідні рубежі та час на перегрупування.