За останні роки так звані «камікадзе»-дрони привернули пильну увагу як військових, так і цивільних експертів. Їхня еволюція й інтеграція нових технологій змінює правила гри в повітряній безпеці, а поєднання малих безпілотників із супутниковими каналами звʼязку ставить додаткові виклики для оборонних систем. У цьому матеріалі розглянемо, чому Шахеди зі звʼязком через Starlink викликають занепокоєння, які загрози вони несуть і які заходи допоможуть зменшити ризики.
«Можуть працювати і проти засобів ППО»: експерт розповів про загрози «Шахедів» зі Starlink і як від них захиститися
Експерти відзначають, що незважаючи на те, що протягом останніх трьох місяців кількість “Шахедів”, які запускають по Україні, зменшилася, ці дрони отримують нові модернізації та підвищують якість. Ця тенденція свідчить не про зниження загрози, а про її трансформацію: замість масових залпів противник вкладає ресурси в підвищення точності, звʼязності та автономності платформ.
Поєднання малих БПЛА із супутниковими системами звʼязку, такими як Starlink, дозволяє операторам краще координувати атаки, корегувати траєкторії в реальному часі й обходити традиційні канали перешкоджань. Це не означає, що такі дрони непереможні, але робить їх більш гнучкими та менш залежними від наземної інфраструктури, яка може бути подавлена або зруйнована.
Основні загрози та обмеження традиційних систем
Головна проблема для систем протиповітряної оборони (ППО) — це поєднання низької висоти польоту, малих розмірів і мережевої координації атак. Традиційні радіолокаційні комплекси і зенітні ракетні системи ефективні проти великих цілей, проте дрібні швидкісні обʼєкти можуть бути важчими для виявлення. Крім того, використання супутникового звʼязку знижує ефективність класичних методів глушіння, адже команди можуть надходити обхідними маршрутами.
Водночас є важливі обмеження й у самих дронів: обмежена енергетична ємність акумуляторів, залежність від метеоумов, обмежені корисні навантаження. Це дає можливість комбінувати технології розпізнавання і маневрування, а також застосовувати комплексний підхід до оборони.
Як зменшити ризики: практичні, але некондиційні підходи
Захист від нових версій Шахедів має будуватися на взаємодії декількох рівнів та гілок збройних сил, а також цивільної інфраструктури. Основні напрямки:
1. Багаторівнева оборона. Поєднання розвідки, радіолокації, зенітних засобів і мобільних засобів перехоплення підвищує ймовірність виявлення і знищення цілі до її досягнення важливих обʼєктів.
2. Оновлення засобів радіоелектронної боротьби та кіберзахисту. Потрібні рішення, що дозволяють адаптуватися до нових каналів звʼязку без надання детальних інструкцій щодо їх підривання. Важлива також резильєнтність критичної інфраструктури та резервні канали звʼязку.
3. Розвідка і коригування розстановки сил. Швидка обробка даних від розвідки, включно із супутниковими знімками і сигналами, дозволяє передбачати й блокувати маршрути дронів. Також важливі мобільні підрозділи, що можуть швидко реагувати на загрозу.
4. Захист обʼєктів і цивільної інфраструктури. Посилення мережевої безпеки, фізичне укріплення критичних обʼєктів, використання маскування і розподілу ресурсів знижують ймовірність значних втрат у разі попадання.
5. Міжнародна співпраця і санкційний тиск. Обмін даними між партнерами, спільні дослідження й координація відповіді на ворожі модернізації допомагають швидше адаптуватися до нових загроз.
Важливо розуміти, що шлях до ефективного захисту лежить не лише через придбання окремих систем, а через інтеграцію рішень, навчання особового складу і постійну модернізацію тактики. Комплексний підхід, орієнтований на адаптацію до змінних умов, дозволяє зменшити ризики від модернізованих Шахедів і зберегти обороноздатність у довгостроковій перспективі.
Енергетичне перемир'я та не тільки: що дасть Україні другий раунд переговорів в Абу-Дабі
Євро перетнуло психологічну межу: який курс валют 27 січня