Ірма Шелест
В Одесі суди винесли вироки дев’ятьом учасникам груп оповіщення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. У матеріалах справ ідеться про незаконні затримання чоловіків, застосування фізичної сили, використання сльозогінного газу, погрози та приниження. Злочинні епізоди відбувалися протягом квітня і травня 2026 року. Серед засуджених є військовослужбовці, а також цивільні особи, яких залучали до проведення мобілізаційних заходів.
Усі фігуранти повністю визнали свою провину та уклали угоди зі слідством. Це дозволило розглянути справи в особливому порядку, однак визнання вини не звільнило обвинувачених від відповідальності за дії, які виходили далеко за межі законних повноважень. Суд у кожному випадку враховував конкретну роль учасника, характер наслідків для потерпілих, наявність обтяжувальних обставин і позицію сторін кримінального провадження.
Як діяли учасники груп оповіщення в Одесі
За даними, встановленими під час розслідування, фігуранти діяли на вулицях Одеси під час заходів, пов’язаних із оповіщенням військовозобов’язаних. Однак замість дотримання законної процедури окремі учасники груп вдавалися до примусових затримань. Чоловіків силоміць зупиняли, утримували та вимагали надати персональні дані. При цьому застосовували фізичну силу, нецензурно висловлювалися і принижували потерпілих.
В одному з епізодів чоловікові погрожували сексуальним насильством. Такі погрози використовувалися для психологічного тиску та залякування, щоб змусити потерпілого підкоритися вимогам учасників групи. Подібна поведінка не може вважатися способом виконання службових або мобілізаційних завдань, оскільки суперечить базовим вимогам законності, поваги до честі й гідності людини.
Інший потерпілий утратив свідомість після того, як у його бік розпилили сльозогінний газ. Використання спеціального засобу, за обставин справи, спричинило небезпечні наслідки для здоров’я чоловіка. Слідство та суд надали оцінку не лише самому факту розпилення газу, а й обстановці, у якій це сталося, діям кожного з учасників та наслідкам для потерпілого.
Правоохоронці також встановили епізод із заволодіння грошима затриманого. Один із засуджених відібрав у чоловіка 5 200 гривень. Через це, крім інших правопорушень, його дії додатково кваліфікували як грабіж, вчинений в умовах воєнного стану. Таким чином, справа стосувалася не тільки перевищення допустимих методів під час оповіщення, а й корисливого злочину.
Яке покарання призначили засудженим
Суди призначили покарання з урахуванням внеску кожного фігуранта в незаконні дії. Шість учасників отримали реальні строки позбавлення волі. Найсуворіше покарання становить 7 років і 1 місяць за ґратами. Такий вирок свідчить, що застосування насильства, погроз і спеціальних засобів проти цивільних осіб може мати серйозні кримінально-правові наслідки, навіть якщо правопорушники діяли під виглядом виконання мобілізаційних завдань.
Ще двом фігурантам суд призначив по два роки службового обмеження. Протягом цього строку з їхнього грошового забезпечення відраховуватимуть 10 відсотків у дохід держави. Такий вид покарання застосовується до військовослужбовців і передбачає не лише фінансові обмеження, а й обмеження в проходженні служби. Водночас суд оцінює його як окремий вид кримінальної відповідальності, а не як звичайне дисциплінарне стягнення.
Один із засуджених отримав п’ять років позбавлення волі з випробуванням строком на два роки. Це означає, що покарання не було призначене до негайного відбування за умови виконання встановлених судом обов’язків і дотримання вимог протягом іспитового періоду. У разі порушень або вчинення нового правопорушення питання про направлення людини для відбування призначеного строку може бути переглянуте відповідно до закону.
Чотирьом засудженим також заборонили протягом трьох років працювати в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. Додаткове обмеження пов’язане з характером встановлених порушень і покликане не допустити повторення подібних випадків під час виконання завдань, пов’язаних із мобілізацією та військовим обліком.
Що буде з іншими провадженнями
Вироки щодо дев’ятьох учасників груп оповіщення не означають завершення всіх пов’язаних із цією історією судових процесів. За інформацією у справі, суди щодо ще двох обвинувачених тривають. Їхня вина наразі не встановлена обвинувальним вироком, тому остаточні правові наслідки для цих осіб можуть визначити лише після завершення розгляду справ і набрання рішеннями законної сили.
Ця справа привернула увагу до питання законності дій представників ТЦК та інших осіб, залучених до оповіщення військовозобов’язаних. Проведення мобілізаційних заходів має відбуватися в межах повноважень, із дотриманням процедури та прав людини. Наявність воєнного стану не скасовує заборони на катування, погрози, незаконне позбавлення волі, приниження гідності чи заволодіння майном.
Для потерпілих судові рішення мають не лише каральне, а й принципове значення. Вони підтверджують, що службовий статус або участь у державних заходах не створюють імунітету від кримінальної відповідальності. Кожен працівник чи залучений цивільний повинен діяти виключно в рамках закону, а застосування сили допускається лише за наявності законних підстав, у необхідному обсязі та з урахуванням конкретної ситуації.
Окремо в Одесі триває розгляд справи щодо трьох проросійських діячів, яких обвинувачують у спробах створити так звану «Одеську народну республіку» у 2014 році. За версією слідства, керівник громадської організації, секретар єпархії Української православної церкви та очільник руху «Антимайдан» могли отримувати фінансування з росії для дестабілізації ситуації в регіоні. Оскільки фігуранти переховуються, провадження щодо них розглядають заочно. Водночас остаточну оцінку їхнім діям має надати суд у встановленому законом порядку.