Уряд спростив процедури закупівель для захисту критичної інфраструктури: що зміниться

Оновлені правила публічних закупівель спрямовані на пришвидшення відновлення мереж і підвищення стійкості міст у надзвичайних умовах. Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства ініціювало зміни, які вже затверджені урядом і мають на меті забезпечити оперативність робіт з відновлення та захисту комунікацій, енергетичних об’єктів та інших критичних елементів інфраструктури.

Уряд спростив процедури закупівель для захисту критичної інфраструктури: що зміниться

Головна ідея новацій — надати органам влади та операторам інфраструктури інструменти для швидкого реагування без шкоди для прозорості та контролю. Зокрема, продовжено можливість укладати прямі договори на реалізацію експериментальних проєктів із будівництва та ремонту об’єктів критичної інфраструктури до 15 жовтня 2026 року. Це означає, що замовники зможуть оперативніше запускати ремонтні роботи, закуповувати обладнання та залучати підрядників у випадках, коли традиційні тендерні процедури затягують відновлення.

Одна з ключових змін — розширення переліку предметів закупівель за прямими договорами. Тепер окрім енергообладнання (генератори, когенераційні установки, трансформатори) дозволено укладати договори на монтажні роботи, технічне обслуговування та заходи з фізичного захисту об’єктів. Це дозволить комплексно вирішувати питання від доставки техніки до її встановлення й охорони, уникаючи розривів у відповідальності між різними підрядниками.

Практичні наслідки та гарантії безпеки

Практично зміни означають, що на місцях швидше відновлюватимуть тепло- та електропостачання після аварій або атак, а також оперативно впроваджуватимуть проєкти розподіленої генерації, які підвищують стійкість мереж. Нові правила дозволяють проводити оперативне технічне обслуговування когенераційних установок, що мінімізує ризик тривалих відключень у роботі систем життєзабезпечення.

Уряд наголошує: всі закупівлі виконуватимуться з дотриманням принципів прозорості. Інформацію про укладені договори розміщуватимуть в системі Prozorro, але з обмеженням публічності чутливих даних — щоб не наражати об’єкти на додаткову загрозу. Така балансова модель поєднує оперативність та безпеку: звіти доступні, але деталі, що можуть розкрити вразливості, захищені.

Крім того, зміни підготовлені з урахуванням рекомендацій Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), що має на меті мінімізувати корупційні ризики під час застосування спрощених механізмів. Адміністративні процедури доповнені контролем та процедурою аудиту, які дозволяють відстежувати ефективність витрачання коштів та законність обґрунтування прямих контрактів.

Фінансування та очікуваний ефект

Уряд також спрямував значні ресурси на забезпечення захисту інфраструктури: 9,2 млрд грн виділено на захист 245 об’єктів у неприфронтових регіонах у межах підготовки до наступної зими, а ще 12,85 млрд грн — на захист критичної інфраструктури в прифронтових регіонах і на Київщині. Ці кошти дозволять не лише провести ремонтні роботи, а й впровадити додаткові заходи з фізичної та кібербезпеки, створити резервні джерела живлення та модернізувати ключове обладнання.

У підсумку, зміни до правил публічних закупівель — це відповідь на необхідність забезпечити оперативність та ефективність у роботі з критичною інфраструктурою в умовах підвищених ризиків. Завдяки можливості укладати прямі договори на ширший спектр робіт і послуг, а також за рахунок виділення цільових коштів, місцева влада та оператори отримають інструменти для швидкого реагування, не втрачаючи контролю за витратами й не наражаючи об’єкти на додаткову небезпеку.